На цьому наголосила голова комітету Верховної Ради з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк у коментарі Українському радіо, передає Укрінформ.

«Я особисто дуже проти виборів під час дії воєнного стану, бо в нас зараз тисячі людей воюють на фронті, і вони всі мають право і голосувати, і обирати, і бути обраними. Я не уявляю, яким чином ми можемо зараз сказати, що тепер проводимо вибори. Військові там, а у тилу люди ухвалюють рішення — це не той демократичний процес, який ми собі уявляли. Тому я погоджуюся з (Головою Верховної Ради) Русланом Стефанчуком — участь військових у виборчому процесі надзвичайно важлива», — заявила Шуляк.

Крім того, вона нагадала, що 8,2 млн українців зараз перебувають за кордоном. «Це 20% населення нашої країни… Звісно, частина з них повернеться одразу після перемоги, а частина, можливо, ще залишиться — у когось діти школу закінчують, в когось інші причини, й вони можуть не повернутися швидко в Україну», — сказала політик, наголосивши на необхідності забезпечити реалізацію виборчого права таких громадян.

Вона зауважила, що Польща прийняла більше 1,5 млн українців, Німеччина — близько 1 млн, і забезпечити голосування для такої великої кількості людей на території консульств практично неможливо. «Можуть розглядатися й інші варіанти, те ж поштове, але організація поштового голосування, особливо в європейських країнах, — це також довготривалий і затратний процес», — зауважила Шуляк.

Водночас, зазначила вона, в Україні понад 6 млн внутрішньо переміщених осіб.

«Яким чином вони будуть голосувати? Більше того, 24 лютого 2022 року реєстр виборців умовно закрився і станом на зараз він не є актуалізованим. Його потрібно актуалізувати, розуміти, де перебувають виборці. Таких проблем, а також технічних питань досить багато: програмне забезпечення ЦВК, безпека, як забезпечити безпековий фактор на тих територіях, де зараз ведуться бойові дії», — зазначила Шуляк.

За її словами, проблемою є й пошкодження української інфраструктури: внаслідок російської агресії знищена величезна кількість садочків і шкіл, які використовувалися як виборчі дільниці.

Шуляк зазначила, що такі країни, як Боснія і Герцеговина, Хорватія, та їхні ЦВК надають допомогу, консультують український Центрвиборчком. Проте з такими викликами не стикалася жодна країна ЄС.

«Тому готуватися (до проведення виборів — ред.) технічно потрібно, але говорити, що вибори потрібно проводити, коли ще ведуться бойові дії, дуже зарано. Звичайно, ми всі хочемо, щоб перші післявоєнні вибори відбувалися в демократичний спосіб: прозоро, зрозуміло. І ми всі чудово усвідомлюємо, що за нашими виборами будуть спостерігати наші міжнародні партнери. Коли ми зараз захищаємо демократію не просто для своєї держави, а для світу, ми не зможемо собі дозволити провести вибори в інший спосіб», — зазначила голова комітету ВР.

Як повідомллося, Президент Володимир Зеленський заявляв, що найбільшими труднощами для виборів під час війни є безпекові питання щодо присутності спостерігачів, голосування військових, жителів тимчасово окупованих територій та українців за кордоном, а також фінансування кампанії.