Це підтвердили прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон і канцлер ФРН Олаф Шольц за підсумками своєї зустрічі у Берліні у п’ятницю, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Зрозуміло, що Україна займала перше місце в нашому порядку денному», — заявив Крістерссон журналістам після переговорів.

Він віддав належне Німеччині, яка зробила для України більше, ніж будь-яка інша держава за винятком Сполучених Штатів Америки. Водночас, зазначив прем’єр Швеції, країни Північної Європи в регіоні Балтійського моря також зробили значний внесок.

«Так звані NB8, як ми іноді себе називаємо, разом із Німеччиною показали приклад у тому, що стосується підтримки України з боку Європи», — підкреслив глава шведського уряду.

Він висловив тверде переконання, що європейці повинні діяти більш рішуче у трьох ключових сферах.

По-перше, за словами Крістерссона, партнери повинні збільшити військову підтримку України. Звісно, Україна сама вирішує, чи починати їй переговори із Росією і коли, завдання ж партнерів полягає у тому, щоб поставити українців «у можливу найкращу, найсильнішу політичну та військову позицію», щоби Київ міг вести перемовини з позиції сили, наголосив прем’єр.

По-друге — ЄС і європейські члени НАТО повинні зміцнити безпеку та обороноздатність у самій Європі. «Це означає, що більшість із нас повинні бути готові дуже швидко збільшити витрати на оборону», — пояснив Крістерссон.

Третє завдання він визначив як необхідність посилення економічного тиску на Росію.

«Метою має бути тиск на експорт нафти та докладання більших зусиль щодо заморожених активів, тому що це матиме значення», — сказав глава уряду. За його словами, тут дуже важливу роль відіграють спільні зусилля у боротьбі з російським тіньовим флотом.

Шольц у свою чергу запевнив, що Швеція і Німеччина підтримують Україну в її захисті, і в цьому плані не відступлять. Він також сказав, що Німеччина пообіцяла двосторонні поставки зброї на суму €4 мільярди цього року.

Очільники урядів обговорили також проблему захисту підводної інфраструктури в Балтійському та Північному морях. Швеція, як поінформував її лідер, надасть для місії Baltic Sentry три кораблі ВМС і три літаки-розвідник для місії.

Як повідомляв Укрінформ, 14 січня генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Північноатлантичний альянс запускає місію Baltic Sentry для посилення захисту критичної інфраструктури у Балтійському морі.

Фото: Bundesregierung/Steffen Kugler