Про це він двічі наголосив під час дебатів у ПАРЄ в Страсбурзі, передає Укрінформ із посиланням на «Європейську правду».

Спершу Сійярто наголосив, що усі країни-члени Ради Європи мають надати нацменшинам право використовувати свою мову в освіті, культурі та державному управлінні, проте згодом він уточнив, що йдеться зокрема й про Україну: «Ми були розчаровані, коли побачили, що після підтримки нами європейських прагнень український парламент ухвалив рішення проти прав меншин у сферах освіти, медіа та державного управління».

Він також закликав українську владу «повернутися до ситуації, яка була». «Ми не просимо про додаткові права, ми просимо повернути те, що вже було, повернути те, що угорська меншина вже мала», — зазначив міністр.

Він не став уточнювати, що має на увазі під питанням «державного управління мовами меншин«; очевидно, йдеться про так званий «закон Ківалова-Колесниченка», який набрав чинності 10 серпня 2012 року.

Цей статус могла надавати місцева рада, якщо кількість носіїв цієї мови становить не менше ніж 10% від населення відповідного регіону, а в окремих випадках — і менше як 10%. Але після того, як КСУ 28 лютого 2018 року визнав цей закон неконституційним, навіть термін «регіональні мови» в Україні тепер не використовується.