Про це він сказав в інтерв’ю Укрінформу.

Голова НАЗК нагадав, що система антикорупційних органів у повному обсязі «була сформована лише в 2019 році, зі створенням ВАКСУ – Вищого антикорупційного суду. Так би мовити, антикорупційна вертикаль замкнулася: Вищий антикорупційний суд став єдиним судом в державі, який виносить реальні вироки, з позбавленням волі, за корупцію, з серйозними строками, в т.ч. кілька вироків суддям, які були затримані під час отримання хабара».

Як наголосив Новіков, «нарешті з 2020 року система почала ефективно працювати, і реально вона працює лише рік. Чого не вистачає – так це обрання на відкритому конкурсі керівника Агентства з розшуку і управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів».

На його переконання, «свідченням ефективності роботи антикорупційних органів за фактично один рік стало відоме рішення Конституційного Суду від 27 жовтня минулого року» про скасування кримінальної відповідальності за неправдиве декларування, що призвело до кризи.

Як заявив Новіков, «саме це є свідченням ефективності роботи системи. П’ять тисяч справ, за якими були зареєстровані кримінальні провадження, закрито. Кожна десята справа, яка розслідувалася НАБУ, була закрита. Також було закрито майже 70% проваджень по справах, у яких рішення ВАКС набуло законної сили. Три перші гучні вироки судів були скасовані Конституційним Судом. Це вироки щодо судді Надії Посунся, колишнього народного депутата Геннадія Бобова та ексдиректора Львівського бронетанкового заводу Романа Тимківа».

За словами голови Нацагентства, наслідки рішення Конституційного Суду підривають довіру суспільства до ефективності судової системи та верховенства права, адже для 91% громадян України найголовнішим питанням є забезпечення невідворотності покарання за корупцію.

Новіков нагадав, що раніше за недостовірне декларування було передбачене позбавлення волі до двох років, а сьогодні «позбавлення волі за неподачу декларації або за недостовірні відомості, навіть якщо це 100 мільйонів доларів, не передбачено».

«НАЗК наполягає на тому, що закон має передбачати позбавлення волі за брехню у деклараціях на суму понад один мільйон гривень», — додав голова відомства.

Як повідомляв Укрінформ, Конституційний Суд 27 жовтня 2020 року визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Також КСУ визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.