Про це в ході дискусії в рамках аналітичного Центру європейської політики заявив Високий представник ЄС Жозеп Боррель. передає Укрінформ із посиланням на мультимедійний портал ЄС.

Саме так він відповів на запитання кореспондента Укрінформу, чи буде здатна Європа скористатися часом, який на полі бою виграють українські захисники, аби підготуватися до майбутніх викликів з безпеки та подолати фрагментарність * оборони ЄС.

«Я сподіваюся, — так. Так, ми зможемо скористатися цією можливістю, щоб скоротити фрагментацію та консолідувати наші спроможності, стати більш об’єднаними. Маю сказати, що єдність, яку ми продемонстрували, є видатною, незважаючи на всі затримки та дискусії. Майже після півтора року після початку війни ця єдність зберігається, хоча європейське суспільство пройшло через труднощі. Ви пам’ятаєте зиму, та ціни на електрику й продовольство. Незважаючи на це, (європейські) уряди продовжували підтримували Україну та залишатися об’єднаними», — сказав Високий представник ЄС.

Він зауважив, що хотів би завершити обговорення на оптимістичній ноті, в тому числі у питанні інтеграції до ЄС країн Західних Балкан, які вже тривалий час очікують прогресу, і для яких ситуація в Україні може зіграти роль каталізатора у процесі входження до євроспільноти.

«Я розумію розчарування, яке відчувають народи Західних Балкан. Але всі процеси входження були довгими. В Іспанії нам говорили: щойно закінчиться військова диктатура, ви станете членами ЄС. Франко помер у 75-му році. Ми стали членами ЄС у 86-му, через 11 років. При тому, що ми були ринковою економікою та мали багато економічних зв’язків», — зазначив Боррель, відповідаючи на запитання представниці Македонії щодо шансів цієї країни на членство в ЄС після майже 20 років очікування.

«Безумовно, війна в Україні створила новий імпульс. Ми маємо скористатися цим моментом. Україна є країною-кандидатом. Це означає силу тяжіння й для інших кандидатів… Тож ми маємо допомагати вам, щоб ви були готові. Зараз для цього добрий момент, тому що Україна має бути визнана як країна-кандидат не на лише на папері, але фактично. Це буде підтягувати всіх, хто перебувають у черзі очікування», — додав дипломат.

Він визнав, що процес входження нових країн є викликом для офіційних представників Євросоюзу, які також мають виконати своє домашнє завдання, аби розширений ЄС міг працювати. Адже коли до ЄС приєднаються ще шість або навіть більше держав, це змусить пристосовувати до нової реальності всі процедури та всю систему прийняття рішень.

Як повідомлялося, у червні 2022 року Європейська Рада надала Україні статус країни-кандидата на входження до ЄС. Єврокомісія розробила план дій із семи кроків, які необхідно зробити для успішного просування до членства в ЄС — наразі Україна їх виконує.

Очікується, що у червні Єврокомісія оприлюднить попередню оцінку зусиль України та включить остаточні висновки щодо досягнутого прогресу у загальну доповідь про розширення ЄС, яка буде сформована до жовтня.

Україна розраховує, що ЄС зможе прийняти рішення щодо початку міждержавних переговорів про членство України в ЄС ще до кінця поточного року.