Таку думку висловив в інтерв’ю Укрінформу член Венеційської комісії від Литви Дайнюс Жалімас.

“Існує ще варіант створення спецтрибуналу через Раду Європи, яка може підтримати його заснування шляхом угоди з Україною чи між усіма членами Ради Європи. Тоді трибунал був би формально регіональним, але водночас міжнародним. Таким чином європейські країни могли б показати свій інтерес у створенні трибуналу з засудження агресії, яка відбувається в Європі”, — зазначив він.

Проте, на думку Жалімаса, найлогічніший шлях — це створення спецтрибуналу через договір України з Генасамблеєю ООН.

“Це дає змогу судити злочинців за міжнародним правом. І це перевага міжнародного трибуналу, створеного на основі підтримки Генасамблеї ООН”, — говорить він.

На його думку, модель так званого інтернаціоналізованого Спецтрибуналу на основі українського законодавства, яку наразі підтримують низка держав, не є доцільною, і не лише через імунітет Путіна.

“Ця модель ніби демонструє, що для міжнародного співтовариства агресія Росії якось не дуже важлива. Я маю на увазі, коли всі визнають, що це злочин проти всієї міжнародної спільноти, то логічно було б засуджувати не за українським законодавством, а за міжнародним правом. Тоді і проблем з імунітетом Путіна не було б. Але є держави, які підтримують інтернаціоналізований трибунал, бо думають, що це легше зробити”, — сказав він.

Як повідомлялося, в інтерв’ю Укрінформу генпрокурор Андрій Костін заявляв, що Координаційна група з 38 країн розглядає варіант створення так званого інтернаціоналізованого трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України, а також модель трибуналу на підставі резолюції Генасамблеї ООН. Інтернаціоналізований трибунал може судити за українським законодавством, яке передбачає заочне засудження, проте надає Путіну імунітет. Водночас створення трибуналу через ООН може не відбутися через позицію низки країн.