Про це вона заявила у рамках «Геополітичних розмов», які проводить онлайн European Policy Centre (EPC), повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ніщо не зупинило нас з 24 лютого від посилення наших зусиль з просування реформ, необхідних для набуття членства в ЄС», — запевнила Стефанішина.

Під час саміту Україна-ЄС, який відбудеться на початку лютого, Україна сподівається сформувати список кроків, які очікують на виконання, поінформувала Стефанішина. Вона зазначила, що Київ уже отримав сильний сигнал і схвальну оцінку прогресу України у виконанні вимог з незначними рекомендаціями. Заступниця глави уряду закликала «європейські інституції не відставати від темпу України, яка рухається насправді швидко», нагадавши, що ми виконали вже понад 70% вимог і змогли заповнити опитувальник на 7 тисяч сторінок для Європейської комісії.

Особливо Стефанішина відзначила завершення процесу призначення кандидатів у ключових антикорупційних структурах та висловила надію на «сильне підвищення динаміки антикорупційних зусиль», коли буде обрано директора НАБУ. Віцепрем’єрка поінформувала, що вже відібрано декількох кандидатів на цю посаду, за 2 дні пройде черговий тур відбору. Вона висловила сподівання, що через півтора місяця список кандидатів буде остаточним і директора буде призначено. «Це призначення завершить створення всієї антикорупційної інфраструктури», — сказала Стефанішина.

Політик зазначила, що було ухвалено закон про процедуру вибору суддів КСУ, що вперше в історії держави буде робитися через конкурс. У зв’язку з чим Стефанішина висловила велике розчарування позицією європейських інституцій, які в останній момент висунули умову щодо додаткової верифікації кандидатів міжнародними експертами, адже вже зараз усе відбувається за «суттєвою міжнародною присутністю». Вона назвала це «дуже важливим елементом з точки зору ставлення до нашої країни» та дивним з точки зору того, що Європа довіряє Києву, вливаючи мільярди євро в українську економіку, надаючи найсучаснішу зброю, але не довіряє спроможності забезпечити прозорість при виборі суддів КСУ. «Україна змогла запровадити процедури, які є надзвичайно прозорими та не залишають місця для маніпуляцій», — запевнила вона. Чого Україна, її керівництво потребують найменше, так це проблем з цим конкурсом, тож варто розглядати це як політичне рішення, додала вона та закликала проявляти довіру до партнерів.

Також віцепрем’єр зупинилась на антиолігархічному законі, до якого також були надані рекомендації. В Києві «не розуміють, чому це питання має бути пріоритетом для країни, в якій іде війна, адже основні активи українських олігархів фактично були знищені або націоналізовані…, чи це є політично коректним пріоритезувати це питання в умовах війни, коли ландшафт для цього суттєво змінився», — зауважила Стефанішина. Україна, за її словами, продовжує дискутувати це питання, хоча вжила деяких заходів для імплементації закону, провела консультації з Венеціанською комісією. Політик висловила надію, що це питання не стане каменем спотикання при прийнятті рішення про початок переговорів про вступ.

Стефанішина також розповіла про просування в питаннях реформи судової системи, за чим спостерігає «безпрецедентна кількість міжнародних експертів»; про реформування медіаринку, яке створить абсолютно прозорим роботу ЗМІ.

Як повідомлялось, Україна розраховує вже навесні отримати офіційну оцінку Європейської комісії щодо виконання семи рекомендацій, що прокладе шлях до наступних кроків на шляху до членства нашої держави в ЄС. Від початку повномасштабної війни і особливо з кінця червня 2022 року парламент ухвалив понад 70 законів, спрямованих на виконання Угоди про асоціацію.