Я думаю, що зараз робитимуть якийсь вигляд, що вони не зможуть віддати (газ чи кошти Фірташу), а потім розведуть руками і скажуть, що мусять виконати рішення суду і віддати все. Принаймні на це вказує рішення уряду зобов’язати «Нафтогаз» додатково закачати у підземні сховища чомусь якраз 11 мільярдів кубів газу. ..юридичний захист «Нафтогазу» в суді відбувався не зовсім кваліфіковано .По-перше, рішення ухвалено достроково, а це означає , що сторони не подавали будь-які додаткові клопотання. Я наприклад володію інформацією про те, що «Нафтогаз» не долучив до матеріалів справи письмові пояснення колишнього керівництва «Нафтогазу», які були суттєвими для розгляду цієї справи.

8 червня Стокгольмський арбітражний суд виніс ухвалу, відповідно до якої зобов’язав «Нафтогаз» повернути компанії «РосУкрЕнерго» 11 млрд. кубометрів газу, а також передати їй 1,1 млрд. кубометрів газу як компенсацію. Окрім того, суд зобов’язав «Нафтогаз» сплатити «РосУкрЕнерго» 197 млн. дол. за порушення контракту.

Того ж дня СБУ порушила справу за фактом нанесення збитків Україні у зв’язку з вирішенням Стокгольмського арбітражу.

Представники нинішньої влади в один голос заявили, що не мають наразі можливості виконати рішення суду, однак невдовзі вони мусять це зробити, аби не наразити Україну на відповідні санкції.

Тим часом опозиція заявляє, що захисники інтересів «Нафтогазу» працювали у Стокгольмі некваліфіковано і фактично допомогли позивачеві виграти справу.

Днями правник, представник БЮТ Сергій Власенко зробив депутатський запит на ім’я керівників ПЕК, де він зажадав показати рішення суду і назвати осіб, які захищали на ньому «Нафтогаз».

Про наслідки стокгольмської ухвали й розмова з Сергієм Власенком.

Пане Власенко, наскільки кваліфіковано «Нафтогаз» захищав свої інтереси в Стокгольмському арбітражному суді? Чи не вийшло так, що позивач і відповідач – це одне бізнесове товариство, яке було зацікавлене в такому результаті?

Треба дочекатися тексту рішення Стокгольмського арбітражного суду. Але тут є дуже дивна ситуація, оскільки це рішення має уже «РосУкренерго», а «Нафтогаз» про це мовчить. Я у п’ятницю скерував відповідний депутатський запит на ім’я міністра палива та енергетики Юрія Бойка і першого віце-прем’єр-міністра Клюєва з вимогою надати рішення арбітражу( Стокгольмського суду) для того, аби його можна було проаналізувати

Власне, про це й хотілося б поговорити. Чи є уже реакція якась?

Те, що я знаю, юридичний захист «Нафтогазу» в суді відбувався не зовсім кваліфіковано і не зовсім фахово, м’яко кажучи. По-перше, рішення ухвалено достроково, а це означає , що сторони не подавали будь-які додаткові клопотання. Я наприклад володію інформацією про те, що «Нафтогаз» не долучив до матеріалів справи письмові пояснення колишнього керівництва «Нафтогазу», які були суттєвими для розгляду цієї справи.

Це робилося спеціально, усвідомлено?

Звичайно, бо позиції визначає сам «Нафтогаз». Він вирішує, що йому подавати, а що не подавати. Юристи можуть лише радити, а «Нафтогаз» вирішує. Тим більше що тут працювали внутрішні юристи «Нафтогазу», бо юридична компанія, яка складалася з альтернативних українських юристів-міжнародників , вона була відсторонена. Залишилися лише міжнародні консультанти, однак всю інформацію для них готували внутрішні юристи. Плюс ця міжнародна компанія була зв’язана вказівками, які давав «Нафтогаз»(нинішнє керівництво). Таким чином, як мені відомо, не були подані до матеріалів справи пояснення колишнього керівництва. По-друге, під час судового засідання не розглядалося питання , що «Нафтогаз» за уступку боргу заплатив 1.7 мільярдів доларів «Газпрому». По-третє, не розглядалося питання подальшого продажу цього обсягу газу від «Нафтогазу» на «Газпром», а потім від «Газпрому» до «Нафтогазу». Всі ці питання не розглядалися. Не розглядалося також питання , що «Газпром» по суті є мажоритарним акціонером («РосУкренерго»). Не зважаючи на те, що пропорції становлять 50х50, але «Газпром» завжди був провідним акціонером «РосУкренерго». Тому в Стокгольмського арбітражу і не було іншого виходу, як визнати правоту у лапках «РосУкренерго».

В Україні як чиновники, так і ЗМІ подали інформацію, що це рішення не підлягає оскарженню, інакше Україна зазнає серйозних штрафних санкцій . Це так?

Відповідно до міжнародного законодавства не має жодних санкцій за невиконання такого рішення, тому волання про те, що Україна зобов’язана щось виконувати є достатньо сумнівним. Є низка процедур як зовнішніх, так і внутрішніх , які говорять про те, що це рішення може бути з одного боку переглянуто, а з іншого боку може бути недопущене до виконання на території в Україні. Потрібно щоб влада усі ці дії здійснила. Але мені здається, що ця справа виглядає таким собі як називають юристи «міжсобойчиком»- це коли позивач і відповідач реально і по суті займають одну позицію і справді представляють одне товариство.

То яка доля вашого запиту і що саме ви вимагали від влади?

Я по-перше попросив, аби мені надали інформацію про те, хто конкретно представляв інтереси «Нафтогазу» у суді.

А це досі невідомо…?

Невідомо. По-друге, я попросив, аби мені підтвердили чи спростували інформацію стосовно того, що не були долучені до справи низка важливих доказів, які могли забезпечити перемогу «Нафтогазу» у суді. Зокрема, пояснення колишнього керівництва «Нафтогазу», те, що за уступку цього газу було заплачено 1 мільярд 700 мільйонів доларів і те, що цей газ після цього декілька разів продавався-купувався і головне , що я зажадав саме текст рішення суду. Бо його ніхто в очі не бачив. Що це за рішення, чим воно обґрунтоване, незрозуміло?

СБУ порушила у цьому зв’язку кримінальну справу, може там врахують ці фактори?

Я хотів би нагадати що СБУ уже порушувала справу щодо розмитнення цього газу на користь «Нафтогазу» і щодо посадових осіб компанії. І ця справа була закрита за рішенням суду. Зараз ситуація виглядає дуже дивно. Спочатку справа щодо посадовців була порушена як нібито за розкрадання, а зараз вони її порушують як за розтрату. Тобто одні і ті ж самі дії перекваліфіковуються. Це дуже непрофесійна робота. Мені здається, що юриспруденції у цьому питанні немає взагалі.

Який перебіг подій ви прогнозуєте у цій справі?

Я думаю, що зараз робитимуть якийсь вигляд, що вони не зможуть віддати (газ чи кошти Фірташу), а потім розведуть руками і скажуть, що мусять виконати рішення суду і віддати все. Принаймні на це вказує рішення уряду зобов’язати «Нафтогаз» додатково закачати у підземні сховища чомусь якраз 11 мільярдів кубів газу.

Які це матиме наслідки для України?

З точки зору енергетичної безпеки країни, у газовому балансі з’являється дірка розміром приблизно в одну шосту річного газового балансу. Думаю, що це можна кваліфікувати як загрозу національній енергетичній безпеці. Тим більше, що газ така штука, ціна на яку постійно змінюється. Хочу нагадати якраз, що коли цей газ обліковувався за «РосУкренерго», його середня ціна була 157 доларів за тисячу кубічних метрів. Чому було заплачено Росії 1.7 мільярдів доларів, бо «РосУкренерго» не розрахувався з «Газпромом» і відповідно було пораховано 157 доларів за 11 мільярдів кубів, це якраз виходило 1.7 мільярдів доларів. Наразі вартість цього газу орієнтовно 230-240 доларів, відповідно різниця залишиться в руках комерсантів, а не української держави.

А чому тут Росію не чіпають, і чому Росія не реагує, адже «Газпром» є співвласником РосУкренерго»?

Тут є багато питань. Правильно, «Газпром» є співвласником , він здійснював уступку за цей газ, «Газпром» після цього такий самий обсяг газу придбав у «Нафтогазу», тобто «Газпром» фактично погодився з законністю всіх дій української сторони. Юристи «Газпрому» ніколи б не дали дозволу на придбання, якби вони мали сумніви щодо його законності.

А чому зараз «Газпром» мовчить?

Я не знаю, можливо вони не хочуть псувати стосунки з нинішнім керівництвом України з якихось там міркувань…

Який вихід був би правильним з точки зору національних інтересів України?

Ситуація зараз дуже складна. Але якщо говорити про справедливе рішення , то принаймні треба врахувати, що коли цей обсяг газу був у підземних сховищах, він коштував 1.7 мільярдів доларів, які «Нафтогаз» по суті замість «РосУкренерго» сплатив росіянам. Тому зараз треба сказати, що треба провести взаємозаліки і згорнути все до нуля. Але позиція Фірташа сьогодні інша, він каже, порахуйте мені так як я хочу: по 230 чи по 240 доларів за тисячу кубометрів.

Марина Пирожук