Таку думку він висловив в інтерв’ю виданню «Главком», передає Укрінформ.

«2 лютого ми прийняли План законопроектної роботи Верховної Ради на 2021 рік: 370+ законопроєктів вже визначені. Якщо ви говорите про більш визначальні, то я би їх розбивна кілька груп. Перша — питання протидії Covid. Я не знаю, скільки ще буде у нас хвиль, але питання забезпечення вакцинами, відшкодування коштів, думаю, будуть пріоритетними. Друга — питання судової реформи. Це ціла низка законопроєктів, зокрема 3711-д (щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів) та інші, що внесені Президентом, аби розблокувати роботу судової гілки влади», — зазначив Стефанчук.

Крім того, за його словами, є багато економічних законопроєктів, що стосуються приватизації, пільг українським виробникам, а також питання, пов’язані з якістю національного законодавства.

«Наразі в Україні діє більше одного мільйона правових актів, зокрема, радянського часу… Тому треба «дерадянізувати» українське законодавство, а після цього перейти до запровадження єдиних правил, які стосуються правотворчої діяльності. У нас досі немає елементарної абетки — як мають творитися закони. Це нічим, крім Регламенту Верховної Ради, не визначається. Тому ми зараз розробляємо закон про засади правотворчої діяльності», — розповів політик.

Також, з його слів, є ціла низка законопроєктів, пов’язаних з «економічною гільйотиною» та діджиталізацією.

«До вересня цього року ми маємо перейти в багатьох напрямках на так званий paper less, тобто безпаперовий функціонал», — зазначив перший віцеспікер.

До того він акцентував на блоку питань, що пов’язаний із народовладдям — щодо електронних петицій, публічного обговорення, адміністративних процедур, запровадження народовладдя в судовій владі.

За словами Стефанчука, всі ці завдання об’єднуються в блоки: короткострокові (на 2021 рік) і довгострокові.

Як повідомляв Укрінформ, реформування системи правосуддя в Україні планують завершити у 2023 році.