Чи можливе членство України в НАТО в обмін на відмову від окупованих територій?

Висловлювання глави канцелярії Генсека НАТО Стіана Єнсена про те, що Україна може отримати членство в Альянсі в обмін на поступку Росії частини своєї території, викликало досить великий резонанс в Україні.

У зв’язку з цим зверну увагу на кілька обставин.

По-перше, це не позиція НАТО, а приватна думка чиновника НАТО. В НАТО наразі немає консенсусної думки щодо членства нашої країни в Альянсі. І питання про умови членства України в НАТО вирішується не Генсеком НАТО, а тим більше не начальником його канцелярії, а узгодженою позицією всіх країн, що входять до Альянсу. Але треба враховувати, що позиція Єнсена відображає коливання, хитання частини представників західних еліт, які втомилися від війни Росії з Україною і в умовах відносної військової рівноваги на українських фронтах не бачать перспективи зміни такої військової ситуації, а тому починають схилятися до якогось компромісного варіанту закінчення цієї війни.

По-друге, сценарій, запропонований Стіаном Єнсеном, абсолютно нереалістичний і, через свою некомпетентність, не відповідає рівню посади, яку займає цей чиновник. Пан Єнсен або не знає, або не розуміє і офіційної позиції України, і суспільних настроїв в Україні. Він виходить з якоїсь компромісної позиції, яка, на його думку, може сприяти завершенню війни. При цьому він не розуміє, що такий компроміс абсолютно неприйнятний для України. Я скажу більше – навряд чи він буде прийнятним і для Путіна. Президент РФ розпочинав війну не для захоплення частини українських територій. Кремль ще в грудні 2021 р. вимагав від США та НАТО офіційного підтвердження, що Україна ніколи не буде в НАТО. Мабуть, Єнсен забув про це. І ця позиція Путіна не змінилася.

Слід також враховувати, що, судячи з дуже багатьох прямих і непрямих даних, Путін зараз робить ставку не на перемовини, а на затягування війни як мінімум до президентських виборів у США. І в НАТО разом з Україною повинні думати про те, яку спільну стратегію протиставити цим планам Кремля. Мирні сигнали з боку Заходу в Кремлі сприймають як прояв слабкості. У штаб-квартирі НАТО та у Вашингтоні потрібно було б зараз подумати про жорсткі сигнали на адресу Росії щодо неприпустимості обстрілу регіонів України, що межують з країнами НАТО. Інакше російські ракети, які сьогодні летять по цілях в Рені та Ізмаїлі, можуть завтра потрапити на територію Румунії.

Володимир Фесенко

Fb

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства