Про це DW повідомив член української делегації в ПАРЄ Олексій Гончаренко, передає Укрінформ.  

За словами Гончаренка, повноваження делегації Держдуми РФ оскаржуватимуть «на істотних підставах». Згідно з процедурою ПАРЄ, такими підставами вважається порушення статті 3 статуту Ради Європи. У ній говориться, що кожна держава-член організації «обов’язково має визнавати принцип верховенства права» та гарантувати основні права людини всім особам, «які знаходяться під її юрисдикцією». «Ми поки що працюємо над остаточним формулюванням», — уточнив депутат.

Для оскарження повноважень «на істотних підставах» необхідно, щоб у залі під час голосування за ратифікацію повноважень цю ініціативу підтримали щонайменше 30 депутатів із п’яти національних делегацій.

«Я впевнений, що ми зберемо цю кількість і що оскаржити повноваження делегації РФ нам вдасться», — наголосив Гончаренко.

Якщо це трапиться, то питання направлять до відповідного комітету ПАРЄ, який підготує доповідь та резолюцію із рекомендаціями асамблеї ратифікувати чи не ратифікувати повноваження делегації РФ. Цю доповідь винесуть на загальне голосування у сесійній залі.

Як стало відомо DW із власних джерел у секретаріаті ПАРЄ, керівництво Держдуми РФ вже надіслало на ім’я президента асамблеї офіційного листа з переліком членів нової делегації, яким надає офіційні повноваження представляти Росію. Лише після підтвердження цих повноважень у ПАРЄ російська делегація матиме право на участь у роботі сесії.

Минулого року під час зимової сесії повноваження делегації РФ вже було оскаржено, проте моніторинговий комітет асамблеї рекомендував підтвердити повноваження у повному обсязі, мотивуючи це потребою продовжувати діалог із Росією. Цю резолюцію у ході голосування підтримали більшість депутатів асамблеї. 

Напруження у відносинах між Росією та ПАРЄ бере початок у 2014 році, після того, як через анексію Криму права російської делегації в асамблеї істотно обмежили. Після цього санкції проти РФ в асамблеї кілька разів продовжувалися через те, що Москва не виконала жодної резолюції ПАРЄ щодо Криму та сходу України. На знак протесту російські депутати відмовилися брати участь у сесіях ПАРЄ. Щоб повернути Росію, улітку 2019 року асамблея внесла зміни до своєї процедури, скасувавши можливість введення суворих санкцій проти національних делегацій.

Як повідомляв Укрінформ, зимова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи відбудеться у Страсбурзі 24-28 січня.

Членами української делегації в ПАРЄ є 27 народних депутатів з різних фракцій.

Серед питань, винесених на розгляд асамблеї, резолюція «Отруєння Олексія Навального», «Боротьба зі зростанням ненависті до представників ЛГБТ-спільноти в Європі», «Прогрес моніторингової процедури асамблеї» та інші. У перший день сесії депутати можуть схвалити темою поточних дебатів дискусію «Нещодавні безпекові виклики в Європі: якою є роль Ради Європи?»

ПАРЄ проводитиме зимову сесію у гібридному форматі, який передбачає як фізичну, так і дистанційну присутність депутатів. «Проте з огляду на спалах нової хвилі COVID ми очікуємо, що кількість депутатів, які особисто приїдуть до Страсбурга, буде доволі невеликою — тільки голови комітетів, керівники політичних груп і доповідачі», — повідомив DW співбесідник із секретаріату ПАРЄ.