Кейси щодо цього масово використовували під час виборів у Грузії і Румунії, а у випадку України ці ризики будуть набагато вищими, повідомила Укрінформу заступниця голови робочої групи, голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, народна депутатка Олена Шуляк.

За її словами, 26 грудня у ВР провели перше з низки запланованих засідань спеціальної робочої групи з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей порядку організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та/або повоєнних виборів в Україні. Одне із завдань – провести аналіз стану готовності виборчої інфраструктури до проведення таких виборів, а також напрацювати правові механізми протидії можливому незаконному втручанню у виборчий процес. У тому числі, підкреслила Шуляк, втручанню з боку Росії, оскільки, як свідчить міжнародний досвід – зокрема на виборах у Грузії і Румунії, для цього ворог буде масово використовувати кібератаки, підкуп виборців, дискредитацію кандидатів, фінансування лояльних політиків тощо.

«Буде шалена дезінформація і різні засоби і заходи, направлені на розкол суспільства, буде дискредитація, фінансування лояльних до Росії або груп, або політиків і їх команд. Тому нам потрібно розуміти, які заходи ми будемо впроваджувати саме в цій царині. Я думаю, тут важливо вивчати останній досвід і Грузії, і Румунії в тому числі, оскільки ми бачили, до чого це призводить. Ми розуміємо, що в Україні таких випадків буде набагато більше, і тому будемо працювати, щоб жодне проросійське видання, проросійські особи не могли впливати на наші виборчі процеси», – зазначила Шуляк.

Вона також зауважила, що згідно з результатами аудиту щодо безпекової ситуації для проведення безпечних післявоєнних виборів, здійсненого Громадянською мережею ОПОРА, готовність громад з точки виборчої інфраструктури, дуже низька.

«В рамках аудиту, який проводився у жовтні-листопаді цього року, було обстежено 11 громад, переважна кількість яких деокуповані, прикордонні або знаходиться у зоні бойових дій. Зокрема, Краматорську, Херсонську, Нікопольську, Новомиколаївську, Великописарівську, Олевську, Сновську. За його результатами лише три з 11 громад потенційно могли б відповідати базовим критеріям фізичної безпеки після припинення воєнного стану», – зазначила Шуляк.

Як свідчать отримані дані, жодна з досліджених громад не має 100% забезпеченості виборчих дільниць укриттями в радіусі 500 метрів. Крім цього, у прифронтових і деокупованих громадах понад 50% приміщень виборчої інфраструктури зруйновані або пошкоджені. При цьому в більшості громад системи оповіщення не охоплюють усе населення, а подекуди працюють лише в центральних населених пунктах.

«Крім цього, залишаються питання і обмеженого потенціалу членів ЦВК, питання, які пов’язані з електропостачанням, з укриттями, з системами сповіщення тощо. Тобто, йдеться про величезний комплекс індикаторів, які потрібно буде перевірити, щоб оцінити організаційну спроможність кожної громади. Це буде для нас і основою, і допомогою для прийняття рішень, і для розуміння процесів безпосередньо в кожній громаді», – підсумувала Шуляк.

Раніше Президент Володимир Зеленський заявив, що якщо ратифікація мирної угоди між Україною, США, Росією та Європою, у разі її підписання, вимагатиме проведення загальнонаціонального референдуму, разом з ним можуть відбутися і вибори Президента України. Це може статися вже через 60 чи 90 днів після підписання угоди.

У Центральній виборчій комісії повідомляли, що вибори в Україні можуть відбутися лише за відповідних мирних умов. Також потрібні зміни до законодавства, які врахують нюанси проведення повоєнних виборів або виборів після припинення активної фази бойових дій.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав розпорядження про створення робочої групи для підготовки законопроєкту щодо проведення виборів в умовах війни, куди увійдуть представники всіх фракцій і груп ВР, а також експерти громадянського суспільства та представники ЦВК.