Як передає Укрінформ, відповідне роз’яснення надав Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування у відповідь на звернення голови партії Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” Юлії Тимошенко. Роз’яснення стосувалося можливості проведення зборів громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму в режимі відеоконференції.

“Законом не передбачено можливості проведення зборів громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою в режимі відеоконференції або в будь-якому іншому режимі з використанням мережевих сервісів. Відповідні збори громадян можуть бути проведені лише в порядку та в спосіб, що передбачені Законом №1135-IX (“Про всеукраїнський референдум” — ред.)”, — йдеться в роз’ясненні комітету.

Зазначається, що місцем проведення може бути лише визначений територіальний простір, споруда, будівля (з конкретною поштовою адресою або з точним описом місця проведення зборів), що можуть бути використані для проведення відповідних зборів громадян України та в яких може бути забезпечено фізичну присутність громадян України.

Згідно з роз’ясненням комітету, законом передбачено, що всеукраїнський референдум за народною ініціативою проголошується Президентом України на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу. Зазначається, що підписи щодо призначення референдуму має бути зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по 100 тисяч підписів у кожній області.

Збір підписів здійснює ініціативна група.

Так, не пізніше ніж за п’ять днів до дня проведення зборів ініціативної групи всеукраїнського референдуму їх організатори повинні письмово повідомити Центральну виборчу комісію про дату, час, місце і мету зборів. Центральна виборча комісія своїм рішенням направляє на збори свого представника (представників) для посвідчення факту проведення зборів.

Крім цього, перед початком зборів ініціативної групи проводиться реєстрація учасників, складається їх список із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові, дати народження, виборчої адреси, відомостей про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. Передбачено, що кожен учасник навпроти свого прізвища ставить особистий підпис, що засвідчує його участь у зборах.

“Вимоги вказують на неможливість здійснення дистанційної перевірки документів, що надають право на участь у зборах щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, співставлення відповідних даних та ідентифікації громадян України, а також неможливість засвідчення факту участі громадян у зборах у разі проведення таких зборів у режимі відеоконференції”, — зазначається у роз’ясненні.

Як повідомляв Укрінформ, 12 квітня 2021 року набув чинності закон “Про всеукраїнський референдум”.

Згідно з документом, предметом всеукраїнського референдуму можуть бути питання про внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції України; питання загальнодержавного значення; питання про зміну території України за умови збереження територіальної цілісності нашої держави, а також про втрату чинності тим чи іншим законом України або окремими його положеннями.

Не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму питання, що суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права; питання щодо скасовування чи обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина; питання, спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету та територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці. Не можуть виноситися на референдум і питання податків, бюджету, амністії, а також ті, що перебувають у віданні органів правопорядку, прокуратури чи суду.

На всеукраїнський референдум може виноситися одне питання. Референдум не може проводитися одночасно з виборами.

9 квітня голова партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» Юлія Тимошенко оголосила, що політсила починає організацію проведення п’яти всеукраїнських референдумів. Зокрема, щодо питань продажу сільськогосподарських земель та об’єктів стратегічної власності, постачання населенню українського газу та атомної електроенергії з 30% рентабельністю, легалізації грального бізнесу та марихуани.