Про це повідомила дата-аналітикиня «Вокс Україна» Дарія Колодяжна під час презентації дослідження «Стало гірше: чому Україну чекає криза законотворення?», яка відбулась в Укрінформі.

За словами авторки дослідження, впродовж ХІ сесії парламенту, яка тривала з лютого до серпня 2024 року, 60% парламентаріїв знизили свою продуктивність порівняно з Х сесією: середній показник ККД впав з 70% до 66%.

«Чому Раду чекає криза? ККД упав. ПЗЖМ (депутатська група «Платформа за життя та мир» — ред.) перестав підтримувати «Слуг народу» під час голосувань. А СН важко набирати голоси для ухвалення законів. І ми не знаємо, де вони їх будуть брати. Якщо на наступній сесії ПЗЖМ їх не підтримуватиме, тенденція буде продовжуватися», — вважає Колодяжна.

Згідно з дослідженням, у парламенті також суттєво скоротилась кількість «реформаторів» — депутатів, які стабільно відвідують засідання та голосують за важливі закони.

«Депутати почали рідше з’являтися в залі, збільшився відсоток прогульників. Також ми бачимо таку проблему: депутати присутні в залі, картка вставлена, але не голосують. Такий формат поведінки існував завжди, але якщо у 2019 це було 13%, а зараз — 22%. Тобто нардепи є, але по суті не виконують свою задачу. Адже згідно з законодавством, депутат зобов’язаний натиснути хоча б одну кнопку», — розповіла Колодяжна.

Своєю чергою аналітик даних Громадянської мережі ОПОРА Андрій Савчук наголосив, що частина парламентаріїв втратила мотивацію працювати через відсутність перспектив переобрання до наступного скликання.

«Друге питання полягає у великій кількості законопроєктів. У нас зараз 7 700 законопроєктів, з яких підписано десь близько 19%. 30% досі опрацьовується в комітетах. Тобто депутати щодня реєструють десятки проєктів. Будемо сподіватися, що криза прийняття законопроєктів нас омине», — наголосив він.

Як повідомляв Укрінформ, упродовж п’яти років роботи Верховної Ради ІХ скликання народні депутати не брали участі у голосуваннях 2,2 мільйона разів, що становить 31,5% від усіх голосувань.