Про це Тарасюк розповів в ексклюзивному коментарі кореспонденту Укрінформу в Страсбурзі.

За його словами, цьому може посприяти попередній досвід секретаріату зі створення Реєстру збитків у рекордно короткі терміни у 2023 році.

«Як відомо, на останньому засіданні координаційної групи у Відні, яке було дуже продуктивним, Україна зобов’язалась виробити дорожню карту. А саме того, які будуть наступні етапи і часові рамки цього. Але минуло трохи більше двох тижнів, тож поки що її ще не представили»,- розповів Тарасюк.

За словами глави диппредставництва, до наступного засідання, яке має відбутись у Ризі у двадцятих числах листопада, українська сторона має попрацювати ще над одним документом — проєктом декларації, у якій будуть закріплені основні елементи майбутнього трибуналу.

«Найголовніше ж, про що домовились понад 40 експертів з різних країн, це те, що модель трибуналу буде створена саме за угодою з Радою Європи. А основою статуту трибуналу буде проєкт, розроблений секретаріатом Ради Європи», — пояснив Тарасюк.

За його словами, подальше функціонування трибуналу та механізм його роботи також має розробити секретаріат РЄ.

«Як саме буде функціонувати він, які адміністративні у нього будуть важелі, фінансові, хто та як це буде робити, — це також Рада Європи, яка має підготувати, як і випадку з Реєстром збитків, розширену часткову угоду. Це практика Ради Європи. Поки що це питання не завершено, але експертиза секретаріату Ради Європи є тут дуже допоміжною», — розповів він.

На думку Тарасюка, найоптимістичніший варіант — досягнення остаточних домовленостей та переходу справ до секретаріату наприкінці поточного року.

«Я вважаю, що до кінця цього року – це оптимістичний варіант, а песимістичний – це в першій половині наступного завершити з трибуналом за наявності політичної волі щодо всіх елементів. Це мається (на увазі — ред.) документальне завершення. Головне тут — дійти остаточної згоди між провідними стейкхолдерами. А це «Велика Сімка», Європейський Союз і Україна, звичайно. Без України ніхто не буде вирішувати», — наголосив він.

Після досягнення принципових домовленостей координаційної групи процес документостворення буде вже не таким розтягнутим в часі, відзначив дипломат.

«Тут треба віддати належне секретаріату Ради, який вже показав себе з кращої сторони, коли працював над Реєстром збитків. Реєстр вдалося оформити за рекордно короткі терміни, декілька місяців все пішло на це. Вважайте, з осені 2022 по травень 2023. І весь цей процес відбувався на платформі Ради Європи за активною участю української делегації і секретаріату»,- нагадав глава українського диппредставництва.

Окрім того, новий генеральний секретар РЄ Ален Берсе серед пріоритетів своєї роботи виділив 5 пунктів, що стосуються України, в тому числі — і компенсаційний механізм, і спецтрибунал.

«Значить, секретаріат заряджений на конструктивну роботу. Треба лише прийняти політичні рішення», — наголосив Тарасюк.

Як повідомляв Укрінформ, Посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич сказав, що формат створення спецтрибуналу на основі двосторонньої угоди між Україною і Радою Європи є найперспективнішим.

Фото: представництво України в Раді Європи