Про сьогодні у Гаазі під час пресконференції за підсумками робочої зустрічі за участі генерального секретаря НАТО та глав держав та урядів Нідерландів, Литви, Польщі, Румунії, Албанії, Бельгії та Норвегії, заявив президент Литви Ґітанас Науседа, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ще одне питання, яке ми обговоримо у Вільнюсі, — це майбутнє України та її відносини з НАТО. Литва є переконаним прихильником членства України в НАТО. Україна є частиною євроатлантичної архітектури з безпеки. Ми маємо погодити політичний шлях для України до членства в НАТО, та зробити цей шлях настільки простим, наскільки це можливо. Ми підтримуємо створення Ради НАТО-Україна, інавгураційна зустріч якої може відбутися у Вільнюсі», — наголосив литовський лідер.

Він зауважив, що той факт, що саміт НАТО відбувається у Вільнюсі, на східному кордоні Альянсу, є символом часу. З часів саміту НАТО у Мадриді, ситуація з безпеки на східному фланзі лише погіршилася. Росія розгорнула тактичну ядерну зброю у Білорусі. В самій Росії відбулася спроба військового заколоту за участі «групи Вагнера». Якщо «серійні вбивці» з цієї групи будуть дислоковані в Білорусі, всі сусідні країни постануть навіть перед більшою загрозою нестабільності.

В таких умовах, за словами Президента Литви, заходи стримування та передової оборони НАТО набувають найвищого пріоритету. Саме тому оновлені регіональні плани оборони, що розглядаються союзниками, мають бути реалізовані так швидко, як це можливо.

«В Мадриді (під час саміту у червня 2022 року – ред.) ми погодилися, що бойові групи будуть збільшені до розміру бригад, де і коли це буде необхідним. Спільна оцінка загроз чітко відповідає на питання «де?». Сувалкський коридор має вирішальну стратегічну важливість не лише для оборони Балтійського регіону, але також для усього Альянсу. Щодо питання «коли?», — моя відповідь є такою: це було необхідним ще вчора Для на важливим елементом передової оборони є боєготові бригади союзників у потрібних місцях», — зазначив Ґітанас Науседа.

Він нагадав, що Литва має свою особливості у ситуації з безпеки: країна знаходиться між високо мілітаризованими Калінінградом та Білоруссю. Тож Литва не може покладатися лише на «посилення» контингентів НАТО, незважаючи на те, як швидко таке посилення буде здійснюватися.

Президент Литви визнав, — щоб досягти такої мети, необхідно збільшити обсяг оборонних витрат до мінімальної позначки у 2 відсотки від ВВП. Литва вже зараз інвестує в оборону 2,5 відсотки від ВВП.

Ґітанас Науседа також висловив сподівання, що союзники у Вільнюсі зможуть привітати Швецію як 32-го члена НАТО.

Як вже повідомлялося, наступний саміт НАТО, який відбудеться у Вільнюсі 11-12 липня, серед головних питань розгляне продовження допомоги для України у її боротьбі проти російської агресії. Україна від цієї зустрічі очікує конкретних рішень щодо визначення шляху країни до членства в НАТО та щодо надання Україні гарантій безпеки для запобігання ймовірному повторенню російської агресії у майбутньому.