Таку думку Горбулін висловив в інтерв’ю Укрінформу.

Він нагадав, що тривалий час українські наука та оборонно-промисловий комплекс працювали на Китай в межах проєктів військово-технічної співпраці, але у новій Стратегії національної безпеки від 2020 року стратегічний характер співпраці з Китаєм не згадувався. За словами науковця, певною мірою це було логічним, оскільки під час російсько-української війни відбувалося зближення Китаю з РФ в усіх сферах, включаючи військову.

«Китай вміє балансувати – це його традиція. Україна вчиться захищати свої національні інтереси, хоч перетворити це на традицію під час широкомасштабної війни вкрай важко. Велика війна РФ проти України, серед іншого, обумовила розділення світу, і ми де-факто опинилися з КНР у різних таборах. Однак діалог не припинився», — зазначив Горбулін.

У цьому контексті науковець назвав показовим епізод, коли глава РФ Володимир Путін оголосив про наміри внести зміни у ядерну доктрину, які дозволили б використовувати ядерну зброю у відповідь на атаки неядерних держав із застосуванням конвенційного озброєння.

«Китай, можливо, неочікувано для декого, виступив у спільній заяві із ще 11-ма державами із застереженням від застосування ядерної зброї. Немає сумніву, що застереження адресувалися диктатору у Кремлі. Для нас це свідчення необхідності продовження діалогу – навіть тоді, коли комусь це здається безнадійною справою», — вважає перший віцепрезидент НАН України.

Як повідомляв Укрінформ, речник Міноборони КНР Чжан Сяоган заявив наприкінці вересня, що Китай дотримується послідовної та передбачуваної політики ядерного стримування і не застосовуватиме свій ядерний арсенал проти неядерних країн та не вдаватиметься першим до використання ядерної зброї.