Про це сьогодні у Брюсселі під час щорічного Київського інвестиційного форуму, що цього року на запрошення мерії Брюсселя відбувся просто в серці європейської столиці, заявив єврокомісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Після 24 лютого ми бачили багато втрат життів, жахливі руйнування в Україні внаслідок цієї неспровокованої не неприйнятної агресії росії. На європейському рівні ми почали надавати підтримку для України з першого дня… Але, як сказав мер (Віталій Кличко), ми маємо думати про майбутнє, про місце України в європейській родині. Ми визнали статус України як країни-кандидата, це було важливим та історичним рішенням Європейської Ради за пропозицією Єврокомісії. Навіть зараз ми продовжуємо намагатися працювати над різними реформами, крок за кроком, щоб рухати у вірному напрямку, просуватися у процесі входження до ЄС», — сказав єврокомісар.

Він зауважив, що таке наближення між Україною і ЄС відбувається за багатьма напрямками. Зокрема, для підтримки добрих двосторонніх відносин з Україною в умовах російської морської блокади ЄС запровадив «коридори солідарності» на кордонах з Україною, які дозволило максимально ефективно використовувати для вивезення українського експорту автомобільний, залізничний та інші види наземного транспорту. Це надало можливість експортувати з України до 40 мільйонів тонн товарів, включаючи 15 мільйонів тонн зерна та продовольства для найбільш вразливих країн, зокрема, в Африці, та підтримати економічну активність в самій Україні.

«Дуже важливо забезпечити в Україні верховенство права, боротися проти корупції, вдосконалювати судову систему та створювати кращу адміністративну систему. Але питання майбутнього – це не лише про відновлення. Це шлях для розбудови дуже сучасної країни, з дуже сучасними муніципалітетами та містами. Безумовно, ми будемо намагатися долучати Україну до тих самих процесів, які ми організуємо для європейських муніципалітетів. Йдеться про цілі 2030 та до 2050 років, про зелену та цифрову трансформацію, про реформу побутового сектору», — наголосив Рейндерс.

Він зауважив, що економічна і фінансова допомога, яку ЄС надає Україні в умовах війни, є проявом солідарності та щирого бажання підтримати процес наближення України до ЄС. Єврокомісар нагадав про форум з відновлення України у Німеччині, під час якого були представлені довгострокові проєкти відбудови країни. Водночас Єврокомісія працює над виділенням Україні негайної короткострокової допомоги, щоб задовольнити базові потреби держави.

«Для того, щоб допомогти Україні подолати очевидну нестачу у фінансуванні в 2023 році, 19 листопада Єврокомісія представила пропозицію щодо запровадження нового інструменту макрофінансової підтримки (МФД+ — ред), який дозволить спрямувати до 18 мільярдів євро для України у формі дуже вигідних кредитів. Ми сподіваємося досягти згоди щодо цього в рамках Ради ЄС так швидко, як це буде можливим, щоб розпочати сплачувати ці гроші для України вже з 1-го січня», — відмітив Рейндерс.

Він зауважив, що, на думку Єврокомісії, дуже важливо створити в Україні умови для широкого громадського нагляду та для прозорості у використанні міжнародної допомоги, та величезних ресурсів, які будуть надходити для відновлення України.

«Від самого початку ми намагалися забезпечити повну інтеграцію всіх муніципалітетів у процес відновлення та відбудови України. Дуже важливо продовжувати працювати над реформою децентралізації, щоб забезпечення долучення до цих програм на місцевому рівні. Це означатиме також ширший нагляд та більшу прозорість. Залучення місцевих адміністрацій буде відбуватися одночасно із реалізацією підходів ЄС щодо зміцнення доброчинності та для зменшення простору для корупції», — заявив єврокомісар.

Він зауважив, що ЄС має намір продовжувати надавати макрофінансову допомогу для України, але вважає за необхідне робити це у тісному контакті з ключовими муніципалітетами країни, що передбачає можливість прямої взаємодії з місцевими адміністраціями.

За його словами, український приватний сектор, поряд із державним сектором, також має відігравати суттєву роль у відновленні та у відбудові країни. Зокрема, приватний сектор може повною мірою долучатися до процесів приватизації, до державно-приватного партнерства у ключових проєктах, зокрема, із відновлення системи послуг, у відбудови житла та у створенні житла для внутрішньо переміщених осіб в Україні, для відновлення критичної інфраструктури та для інших.

Як вже повідомлялося, з початку російського військового вторгнення в Україну ЄС почав надавати Україні суттєву політичну, економічну, фінансову, гуманітарну та військову допомогу. Зокрема, ЄС вперше в історії активував так звану Директиву тимчасового захисту, що надала українським біженцям можливість легально в’їжджати на територію ЄС та отримувати базові соціальні послуги.

З лютого поточного року ЄС та «Команда Європи», — країни ЄС та Європейські фінансові інституції, — надали Україні гранти, гарантії та кредити на суму 19 мільярдів євро. Крім того, вперше у власній історії ЄС виділив Україні, яка перебуває у стані активних бойових, 3,1 мільярда євро з так званого Європейського фонду миру для закупівлі летальної зброї та іншого військового обладнання для реалізації права на самооборону від російської агресії.