Як передає Укрінформ, про це йдеться у статті впливової німецької газети Welt am Sonntag під заголовком «Чи є марлеві бинти зброєю для нападу?».

«Німецькі дебати про військову допомогу Україні перебувають поза межами всякого здорового глузду. Ексклюзивний погляд на списки Києва з проханням про допомогу засвідчує, що занепокоєння з приводу надання зброї до регіону конфлікту було явно перебільшеним. Тепер інші західні країни допомагають у модернізації українських Збройних Сил», — йдеться у статті, переклад якої опубліковано на сайті посольства України у ФРН.

Аналізуючи дебати щодо поставок зброї, ініційовані співголовою партії «Зелені» Робертом Габеком, видання зазначає, що з початку російської агресії запити України про допомогу (що є у розпорядженні Welt am Sonntag) «були спрямовані насамперед на збереження життя своїх військовослужбовців», а не були запитами про зброю для нападу.

Газета зазначає, що 12 червня 2014 р., коли війна на сході України все більше розгорялася, офіційний Київ вперше звернувся до Федерального міністерства оборони Німеччини з проханням надати засоби для особистого захисту військовослужбовців – «бронежилети з класом захисту IV та кевларові шоломи».

Через два тижні українське посольство зверталося вже з наступним листом із проханням «вивчити можливість надання Україні у якості гуманітарної допомоги контейнерних модулів Бундесверу (нових або таких, що були у користуванні) для розміщення українських солдатів у польових умовах».

А у наступному листі від 8 липня 2014 р. українська сторона просила розглянути питання щодо надання 11 видів медичних засобів задля екстреної клінічної допомоги пораненим на полі бою.

«Запити України ставали все нагальнішими по мірі того, як загострювалася ситуація на Сході України. Адже у червні 2014 року було вбито 141 українського військовослужбовця, у липні – 329, а у серпні – 753», — йдеться у статті.

Видання підкреслює, що всі українські запити з самого початку були орієнтовані виключно на військово-медичну допомогу, а тому «виникає логічне питання: чому ж надання такої підтримки викликало у Німеччині такі бурхливі суперечки?».

Посол України у Німеччині в коментарі газеті вказав: «німці стверджують, що нібито не існує суто оборонної зброї». «Але ж і військово-медичний транспорт має бути оснащений на даху зброєю, яка може допомогти захистити себе у випадку нападу. Проте очевидно, що за допомогою таких транспортних засобів навряд чи можна атакувати лінію зіткнення чи відвоювати тимчасово окуповані території», — додав він.

Як зазначає видання, з 2015 року почала надавати запити на закупівлю засобів зв’язку, розвідувального обладнання, приладів нічного бачення, легкої броньованої техніки, безпілотників та літальних апаратів. «Вибрати зі списків ті види військової допомоги, які не є летальними, було б досить легко. Натомість – повна тиша!», — йдеться у матеріалі.

Також видання зазначає, що федеральний уряд Німеччини навіть не намагається «змістовно обґрунтовувати власну позицію щодо молодої демократії, на яку було здійснено напад, і яка майже щоденно втрачає своїх захисників, які гинуть під кулями російських снайперів».

«Навіть коли йдеться про зустрічі на високому політичному рівні, ця тема просто замовчується. За шість з половиною років це питання майже ніколи не обговорювалося по-справжньому, не кажучи вже про будь-які змістовні дискусії», — заявив посол Мельник.

При цьому, додає Welt am Sonntag, публічні апелювання німецьких політиків про те, що Німеччина не постачатиме зброю у кризові регіони, «не надто заслуговують на довіру з огляду на численні винятки, зроблені Німеччиною у згаданому питанні за останні роки».

Як повідомлялося, наприкінці травня Київ та зону ООС відвідала делегація німецької партії “Союз90/Зелені” на чолі з її співголовою Робертом Габеком. У ході візиту він заявив, що Україну, яка зазнала нападу з боку Росії, варто підтримати засобами захисту. За словами німецького політика, прагнення нашої держави до отримання оборонних видів озброєнь є обґрунтованим.

За даними онлайн-видання Merkur, останніми роками Німеччина практично не постачала в Україну військове обладнання. Сума такого експорту становила у 2018-му і 2019 році по 2,1 млн євро, при цьому йшлося про спортивну і мисливську зброю. У 2019 році це відповідало 0,03% обсягу всіх постачань німецьких озброєнь за кордон.