Україна проти РФ: у Мін’юсті розповіли про головний виклик справи ЄСПЛ
Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, заступник міністра юстиції Іван Ліщина вважає, що Україна і Нідерланди виграють справу про відповідальність РФ за порушення прав людини на сході України.
Про це він заявив в інтерв’ю «Європейській правді», передає Укрінформ.
Ліщина висловив думку, що шанси України на перемогу у цій справі є високими. «Я дуже на це сподіваюся. Ми зібрали достатню доказову базу», — пояснив він.
Юрист наголосив, що головним викликом є юридичне доведення того, що саме РФ контролює окуповані території Донецької і Луганської областей, і саме це рішення буде головною перемогою української сторони.
«Принциповий момент у цій справі – ефективний контроль РФ на цій території. А якщо ми проходимо цей фільтр у Європейському суді з прав людини – то все інше більш-менш легко… Ми, звісно, доводимо також наявність порушень прав людини. Але вони (росіяни – ред.) це роблять настільки нахабно і відверто, що доводити там не дуже важко», — зазначив заступник міністра.
Завданням максимум української сторони у цій справі Ліщина назвав визнання того, що «з моменту проведення псевдореферендуму (на частині Донеччини та Луганщини, яка вийшла з-під контролю української центральної влади – ред.) та територія, на якій цей «референдум» проводився, була під контролем РФ».
Водночас заступник глави Мін’юсту зазначив, що частина населених пунктів часом поверталася під контроль Києва, тому Україна доводить у Страсбурзі також складнішу схему втрати Києвом контролю над ОРДЛО.
Крім того, він заявив, що серед тих доказів, які Україна передала до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), доводячи російський контроль на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей, є свідчення російських військових – полонених та тих, хто перейшов на українську сторону.
«Для нас дещо полегшує задачу те, що росіяни кажуть, ніби їхніх військ там нема. Це означає, що якщо ми доводимо наявність хоча б одного солдата, це означає, що війська там є», — пояснив заступник міністра.
Він також розповів про деяких свідків, покази яких Київ вже передав до Страсбурга, і зазначив, що їхні свідчення доводять, що російська версія про відсутність військ РФ на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей є неправдивою.
Як уточнюється, один із блоків цих свідчень пов’язаний з військовими РФ, яких захопили в ході Іловайської операції, коли українські війська вже відступали, а потім обміняли на українських військових.
«У новинах пройшло повідомлення, що один з них загинув в Україні. Росіяни хотіли показати, що Україна бреше, і записали з ним відеоролик: «Я такий-то такий, перебуваю в Ростовській області на навчаннях». Але наші у цей час вийшли з оточення і вивісили раніше відзняте відео, де він визнає «Так, я такий-то такий солдат, я захоплений українською армією». І виходить, що росіяни вже не можуть сказати, що він «був у відпустці», чи «вчора звільнився». Відео доводить інше», — заявив він.
За словами Ліщини, також Київ передав до Страсбурга покази танкістки Світлани Дрюк, яка воювала на боці підконтрольних РФ підрозділів бойовиків, а потім перейшла на українську сторону.
«Є свідчення, де вона розповідає, яким чином росіяни зараз контролюють цю територію через своїх військових командирів», — уточнив Уповноважений у справах ЄСПЛ.
Також серед доказів, як уточнив він, – документи ГРУшників, які здійснювали операцію на українській території та були захоплені українською армією тощо.
Як повідомлялося, 29 червня Ліщина поінформував, що засідання Великої палати Європейського суду з прав людини у справі «Україна та Нідерланди проти Росії nos. 43800/14, 8019/16 і 28525/20» призначене на 24 листопада 2021 року.
30 листопада минулого року Ліщина поінформував, що Велика палата ЄСПЛ вирішила приєднати до міждержавної справи «Україна проти Росії» no. 8019/16, яка стосується подій на сході нашої країни, справу «Україна проти Росії» no. 43800/14 щодо дітей з державних закладів, яких незаконно вивозили до Росії на початку війни, а також справу «Нідерланди проти Росії» no. 28525/20, яка стосується збитого МН-17.
Справа отримала назву «Україна та Нідерланди проти Росії» nos. 43800/14, 8019/16 і 28525/20.