Про це у Брюсселі під час спілкування з пресою за підсумками зустрічі з президентом Латвії Едгарсом Рінкевичсом сказала президент Європарламенту Роберта Мецола, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми говорили про те, що маємо демонструвати тверду підтримку для України, показати солідарність з її народом. Тому що це такою ж мірою про європейську безпеку, як і про українську», — наголосила президент Європарламенту.

Вона зауважила, що країни Балтії і, зокрема, Латвія, краще за будь-кого розуміють, що свобода й демократія варті того, щоб за них боротися.

«Ми не можемо допустити жодної втоми. Україна перетворилася на головний пункт в системі європейської оборони й безпеки. Зараз ми всі розуміємо, напевно, розуміємо надто добре, всі попередження, які Латвія робила щодо Росії», — зазначила Мецола.

Вона підкреслила, що народи країн Балтії продемонстрували непохитне лідерство у спільній європейській підтримці України. Україна як і раніше буде в центрі пріоритетів ЄС. Саме тому цей Європарламент був серед головних рушіїв для рішення про відкриття переговорів із входження до ЄС з Україною й Молдовою та вітає позитивне рішення Єврокомісії з цього приводу.

Відповідаючи на запитання журналістів, Роберта Мецола заперечила припущення, що майбутні європейські вибори можуть мати негативний вплив на рівень підтримки України громадянами ЄС.

«Немає жодного сумніву, що майбутні європейські вибори, що відбудуться 6-9 червня наступного року, будуть дуже «геополітичною» кампанією… Якщо б мене хтось спитав у день початку російського вторгнення, що ми (ЄС- ред.) зможемо піти так далеко і залишатися єдиними, — я б у це не повірила. Сьогодні ми не можемо дозволити Путіну розраховувати на нашу «втому». Це послання і це почуття ми будемо намагатися зберегти під час формування майбутнього Європарламенту», — наголосила Мецола.

Як повідомлялося, після російського вторгнення в Україну Європарламент визнав Росію країною – спонсором тероризму та продовжує надавати Україні послідовну та дієву політичну підтримку у боротьбі проти агресії. Європарламент був однією з ключових євроінституцій під час розробки й ухвалення персональних та економічних секторальних санкцій проти Росії, рушієм процесів розширення ЄС.