Участь у Кримській платформі означає не лише підтримку Україну у питанні деокупації Криму мирним шляхом. Це означає також захист міжнародного права, спільних цінностей, зокрема прав людини та основоположних свобод, права незалежних держав на самостійний вибір у зовнішній політиці.

Про це перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова повідомила в розмові з кореспондентом Укрінформу.

«Це також сигнал щодо неприпустимості змін кордонів силою», – підкреслила пані Джапарова. Важливим кроком буде не лише участь у Саміті, а й ухвалення його підсумкового документа – Кримської хартії, або заключної декларації.

«Зміст Хартії полягатиме у підтримці територіальної цілісності та незалежності України у міжнародно визнаних кордонах та окресленні рамок міжнародної політики щодо Криму», – наголосила вона.

«Цей документ має закласти фундамент майбутньої безпекової архітектури не тільки України, а й усього простору від Балтійського до Середземного морів», – додав народний депутат від фракції «Голос», співголова міжфракційного об’єднання «Кримська платформа» Рустем Умєров.

Пані Джапарова наголосила, що Концепція Платформи розроблена МЗС України за ініціативи Президента України. Стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, затверджена Указом Президента України від 24 березня 2021 року, закріплює пріоритетність політико-дипломатичних засобів. «Саме тому висока важливість надається Кримській платформі, як інструменту реалізації зовнішньополітичного компоненту Стратегії», – додала перша заступниця міністра закордонних справ України.

Рустем Умеров зазначив, що у Верховній Раді створено міжфракційне об’єднання «Кримська платформа», до якого увійшли представники майже всіх фракцій.

Установчий саміт Кримської платформи, каже Еміне Джапарова, планується провести 23 серпня у Києві у форматі фізичної присутності: «На сьогодні підтверджена участь певної кількості іноземних глав держав та урядів і ця кількість поступово зростає. Водночас, ми не оприлюднюємо конкретного переліку підтверджених учасників з протокольних міркувань. Публічно була підтверджена участь Президента Європейської Ради Шарля Мішеля, а США оголосили, що будуть представлені на високому рівні, не називаючи конкретної посади».

Натомість, Рустем Умєров повідомив, що точно свою участь підтвердила Туреччина. Широка міжнародна підтримка України з питань Криму, продовжує він, це один з ключових важелів тиску на країну-агресора.

«Березень та квітень цього року показали, що Росія готова й надалі залякувати світ загрозою ескалації бойових дій на території України. Вона проводить агресивну політику в рамках міжнародних організацій, а також намагається ускладнити роботу іноземних дипломатичних представництв у Росії. Незважаючи на це, Україна та наші міжнародні партнери мають працювати над створенням власних наративів з метою створення нової архітектури безпеки», – зауважив народний депутат.

Нагадаємо, що українську ініціативу вже підтримали більше десяти країн. Укрінформ отримав підтвердження щодо ймовірної участі від одного з найважливіших наших партнерів – Сполучених Штатів. Ось яку відповідь на інформаційний запит власного кореспондента Укрінформу надали 28 квітня в офісі речника Державного департаменту США: «Ми вітаємо нову ініціативу України «Кримська платформа» та із задоволенням очікуємо продовження співпраці з Україною, а також нашими союзниками та партнерами щодо припинення російської окупації Кримського півострова й агресії (РФ. – Ред.) на сході України».

Кримська платформа – це ініційований Україною міжнародний консультативно-комунікаційний механізм, кінцевою метою якого є деокупація Криму та його повернення у міжнародно визнані кордони.

Платформа має координувати дії органів державної влади України щодо Криму, а також комунікувати питання деокупації Криму та захисту прав мешканців тимчасово окупованого півострова з міжнародними партнерами України. Завданнями Платформи, кажуть її ініціатори, є надання стратегічного бачення міжнародної політики щодо Криму, консолідація уваги та ресурсів міжнародної спільноти на кримському напрямку, щоб змусити Росію повернутись до дотримання норм міжнародного права і припинити окупацію українських територій.