Як передає Укрінформ, про це йдеться у коментарі Міністерства закордонних справ України. 

У зовнішньополітичному відомстві зауважили, що вихід Росії з Договору з відкритого неба не є несподіваним для України та решти держав-учасниць ДВН.

«У такий спосіб РФ довершує курс, свідомо розпочатий нею ще у середині 2000-х років. Цей курс спрямований на руйнацію всіх режимів, які сприяли військовій стриманості у Європі, обмежували розгортання ударних озброєнь та раптову широкомасштабну військову діяльність на євроатлантичному просторі. Через руйнацію режимів контролю над озброєннями Росія створювала умови для прихованої підготовки раптових збройних агресій проти Грузії та України. Цей агресивний експансіоністський курс Росія продовжує і до цього часу», — зазначили в МЗС.

Українські дипломати зауважили, що Росія припинила добросовісне виконання зобов’язань за ДВН та почала його грубо порушувати ще у 2008-2010 роках, здійснивши агресію проти Грузії. Внаслідок агресії частина окупованих грузинських територій була de-facto вилучена із зони застосування ДВН.

«У 2014 році Росія окупувала Автономну Республіку Крим, м. Севастополь та окремі райони в Донецькій та Луганській областях, так само вилучивши їх з-під дії договору. У цілому через загарбницькі дії РФ з зони застосування ДВН було вилучено понад 57 тисяч кв. км, у тому числі понад 44 тисячі кв. км ТОТ України. Це більше, ніж територія Словаччини, Данії, Естонії, Нідерландів або Бельгії», — ідеться в коментарі.

У МЗС зазначили, що впродовж 2010-2020 років Росія також свідомо вдавалась до інших систематичних порушень з метою приховування своєї військової активності, змусивши США вийти з ДВН, який до того часу вже був спотворений РФ і не відповідав повною мірою головній меті.

«Замість побудови та покращення транспарентності, передбачуваності та довіри між всіма державами-учасницями, ДВН був використаний Москвою як засіб для легітимації результатів агресії та окупації українського Криму. Тому саме Росія несе відповідальність за триваючу руйнацію режиму «відкритого неба» та ерозію міжнародної архітектури контролю над озброєнням», — сказано в коментарі.

У МЗС наголосили, що Україна чітко визнає наріжну роль контролю над звичайними озброєннями у підтриманні міжнародного миру та безпеки. «Наша держава залишається добросовісним та активним учасником всіх режимів контролю над озброєнням, невід’ємною складовою яких є Договір з відкритого неба. Цей договір до цього часу залишався єдиним багатостороннім міжнародним договором у сфері контролю над озброєнням, який залишається чинним та охоплює держави по обидва боки Євро-Атлантики», — заявили в зовнішньополітичному відомстві.

Як повідомляв Укрінформ, 15 січня Міністерство закордонних справ Російської Федерації оголосило про початок процедури виходу РФ з Договору з відкритого неба.

Договір з відкритого неба (ДВН) був підписаний 24 березня 1992 року у м. Гельсінкі (Фінляндія) 27 державами-учасницями НБСЄ (з 1995 року — ОБСЄ). ДВН набув чинності 1 січня 2002 року. Його учасниками нині є 33 держави: Бельгія, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Велика Британія, Греція, Грузія, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Латвія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Росія, Румунія, Словаччина, Словенія, Туреччина, Угорщина, Україна, Франція, Фінляндія, Швеція, Чехія, Хорватія.

Договір передбачає встановлення «режиму відкритого неба» — можливість здійснення спостережних польотів держав-учасниць над територією одна одної з метою контролю та спостереження за військовою діяльністю, моніторингу кризових ситуацій тощо.

У зв’язку з тривалими грубими порушеннями договору з боку Росії 22 листопада 2020 року США були змушені вийти з ДВН.