Такі результати опитування представлені в доповіді Мюнхенської безпекової конференції-2024, оприлюдненій у понеділок у Берліні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Відповідно до Мюнхенського індексу безпеки 2024, для переважної більшості українців (92%) прийнятними умовами для припинення вогню було б лише повне виведення Росії з усіх їхніх територій, включаючи Крим. Лише 2% готові підтримати мир за умови, якщо російські війська залишаться на території України, 14% погодилися ябна повернення стану до 24 лютого 2022 року.

Незважаючи на обмежений успіх українського контрнаступу, 80% громадян України вірять, що їхня країна переможе у війні.

Тим часом українці однозначно бачать своє майбутнє на Заході. Переважна більшість бажає приєднатися до ЄС і НАТО (84% і 79% відповідно) і сподівається зробити це протягом п’яти років. Три чверті не проти тимчасового погіршення стандарту життя за умови швидкого вступу до ЄС.

У доповіді зауважується, що незважаючи на неспроможність Росії досягти будь-якого істотного військового прогресу, Путін не виявляє жодних ознак бажання вести переговори. Навпаки, у 2024 році Росія витратить на оборону більше 7% свого ВВП, або 29% усіх державних витрат, і масово нарощує виробництво оборонної промисловості. Російська громадськість підтримує або, принаймні, мовчазно погоджується з цією стратегією, оскільки багато хто повірив у твердження Путіна про те, що Росія втягнута в ширшу конкуренцію із Заходом, а Україна є лише початковим полем битви. Таким чином, війна стала «організуючим принципом російського життя» і «сенсом існування всієї машини путінізму».

Автори називають Олександра Лукашенка «співагресором» Росії, адже Білорусь, яка є єдиним союзником Росії у Східній Європі, відіграла центральну роль у нападі Росії на Україну.

«У Східній Європі імперські амбіції Москви вже призвели до війни та підірвали всі бачення спільного порядку безпеки в осяжному майбутньому. Результатом є безвиграшна ситуація, в якій найбільше ризикує втратити Україна, оскільки на карту поставлено саме її виживання як незалежної країни, а війна Путіна також несе величезні втрати для російського населення, і європейці більше не можуть отримувати дивіденди миру, змушені витрачати більше на власний захист і підтримку України», — йдеться в аналітичному документі.

У ньому зазначається, що жорстока війна Росії проти України не залишає сумнівів щодо імперських планів Путіна стосовно Східної Європи. Кремль виклав своє бачення того, що він вважає своєю виключною сферою впливу на пострадянському просторі. Україна є головною жертвою імперських амбіцій Росії підкорити країни «сірої зони», а також основною мішенню для спроб Росії змусити інші пострадянські країни «повернутися до своєї орбіти» та вчиняючи низку військових злочинів аж до геноциду.

Російська війна змусила ЄС розглядати розширення як геостратегічний інструмент для виведення відповідних країн із сірої зони. Але незрозуміло, як швидко це може статися, і чи всі учасники готові нести необхідні витрати. Розширення НАТО також на порядку денному, але внутрішні розбіжності стоять на заваді швидкому прогресу.

Російська пострадянська «імперія» нині поширюється лише на Білорусь. Хоча Росії не вдалося залучити до свого «табору» Україну, Грузію, Молдову та Західні Балкани, вона все ще може зіпсувати їхні амбіції щодо ЄС та НАТО. Тому члени ЄС і НАТО повинні швидко підтвердити обіцянку скоротити сіру зону в Східній Європі та допомогти Україні перемогти Росію значною та постійною політичною, фінансовою та військовою підтримкою, зазначається в доповіді.

Назва цьогорічної відповіді, яка є вже 10-ю – «Lose-Lose?» («програш-програш» як протиставлення популярному виразу «виграш-виграш» — Win-Win)

Конференція пройде 16-18 лютого. На неї запрошено Президента Володимира Зеленського, також очікується участь українських політиків.