Таку думку висловили експерти громадських організацій на пресконференції в Укрінформі на тему: «Стійкість ключових органів державної влади та демократія в умовах війни: погляд представників громадянського суспільства».

Як нагадала співголова ради Коаліції «Реанімаційний пакет реформ», членкиня правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко, якби в Україні не було запроваджено воєнний стан, то, згідно з Конституцією, парламентські вибори мали б відбутися 29 жовтня минулого року, а президентські — 31 березня цього року. Але ці терміни актуальні лише в умовах мирного стану.

“Якщо ж у країні запроваджено надзвичайний або воєнний стан — вибори не проводяться. І не тому, що влада намагається узурпувати й продовжити свої повноваження, а тому що демократичні вибори неможливо провести під час воєнного стану — з огляду на безпекову ситуацію та обмеження через це конституційних прав, зокрема, свободи слова, мирних зібрань, вільного пересування громадян”, — зазначила Кириченко.

Радник з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк назвав чинники, які не дозволяють провести демократичні вибори в умовах війни — неможливість забезпечити безпеку громадян, зруйнована інфраструктура в зоні бойових дій та мільйони переміщених осіб, дані про яких відсутні в держреєстрі виборців.

“За надзвичайних обставин, коли держава не може забезпечити реалізацію виборчих прав із дотриманням міжнародних стандартів, зокрема, під час воєнного стану, у переважній більшості демократичних країн вибори не проводять. Венеційська комісія так само наголошує — вибори вимагають мирної політичної атмосфери та повної реалізації дотримання всіх прав і свобод людини, повного громадського порядку та безпеки. Це і зумовлює конституційно-правові обмеження для проведення виборів в умовах воєнного стану”, — наголосив Романюк.

Експерт Центру політико-правових реформ Антон Чиркін послався на досвід інших демократичних країн, де вибори в умовах надзвичайних ситуацій так само не проводяться.

“Правовий досвід інших країн так само не передбачає проведення виборів в екстраординарних або надзвичайних умовах, як то під час війни. Вищим органам влади, а це парламент, глава держави, продовжуються повноваження до закінчення або скасування екстраординарних режимів”, — сказав Чиркін.

Водночас він вважає доречним після перемоги та післявоєнної відбудови України внести відповідні зміни в законодавство щодо продовження повноважень вищих органів влади в умовах війни, а можливо, й заснувати для цього певні нові інституції.

“Внести зміни до Конституції та відповідного законодавства з метою конкретизації порядку продовження повноважень вищих органів влади і, можливо, навіть передбачити заснування потенційних нових інституцій, які, наприклад, функціонують у Швеції, Іспанії та Німеччині, коли в умовах надзвичайного стану, за умови неможливості виконання певним органом вищої влади своїх повноважень утворюються так звані спільні комітети або комісії, які за певних обставин перебирають на себе відповідний функціонал”, — вважає експерт.

Тим часом програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський наголосив, що дискусія щодо легітимності української влади підживлюється російськими ІПСО й прокремлівськими наративами.

“Росія вкладає колосальні ресурси, щоб просувати свої ІПСО. На найвищому рівні там формуються дезінформаційні кампанії щодо легітимності українського президента. Високопосадовці в адміністрації російського президента щотижня координують таку нараду, де обговорюють, які цього тижня будуть найактуальніші меседжі російської пропаганди і потім це спускається по всій вертикалі впливу, потрапляючи і в Україну, і на західні аудиторії”, — сказав Міський.

Учасники круглого столу одностайні в тому, що стійкість української влади в умовах війни є основою функціонування держави, її легітимність не підлягає сумніву з точки зору Конституції України, а проведення виборів в умовах щоденних обстрілів неможливе.

Пресконференція відбулася у межах проєкту «Демократична інтеграція, стійкість, та залучення» (Ukraine-DARE), який реалізує Democracy Reporting International (DRI) за фінансової підтримки Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини у співпраці з Коаліцією «Реанімаційний пакет реформ» та Центром політико-правових реформ. Проєкт має на меті сприяння у наближенні українського законодавства до норм Європейського Союзу, розбудову діалогу щодо викликів для демократії в Україні під час війни та сприяння громадянській активності молоді.

Фото Павла Багмута