На тлі загрози нового вторгнення РФ міжнародні партнери України продемонстрували незвичну одностайність, а саме: днями одразу кілька країн зробили заяви про поставки оборонної зброї для України. Хтось уже почав перекидати зброю по повітряному мосту, як от США та Велика Британія. Балтійські країни, Канада та Чехія пообіцяли невдовзі її надати, навіть в Нідерландах раптово вирішили змінити позицію щодо оборонної військової допомоги Україні.

Звісно, в Кремлі – істерика. Причому не лише через поставки зброї в Україну, але й через сказане міністром закордонних справ Сполученого королівства Елізабет Трасс про те, що Лондон розглядає можливість створення тристороннього союзу з Україною та Польщею. За словами пані Трасс, після переговорів на високому рівні, які пройшли в британській столиці в грудні 2021 року, між трьома країнами активно розвивається партнерство. На підтвердження її слів британський аналітичний центр Council on Geostrategy миттєво візуалізував у Twitter геополітичну карту можливої лінії Лондон-Варшава-Київ, що стало предметом активного обговорення в мережі та експертному середовищі.

Можемо констатувати, що міжнародне безпекове середовище переживає структуризацію, з’являються нові союзи та об’єднання, і Україна має активно включатися в процес. Водночас, новітня історія знає приклади міжнародних утворень, на які покладалися більші надії як от, приміром, ГУАМ. Отже, згаданий «троїстий союз» – наскільки це узагалі реально і коли може бути переведено в практичну площину?

Наші поінформовані джерела повідомили, що наразі формат перебуває на фінальній стадії узгодження і що невдовзі з цього приводу слід чекати офіційного оголошення. А конкретніше щодо союзу зазначили, що це новий тристоронній формат взаємодії Великої Британії, України та Польщі. Ініційований він був українською стороною і розглядається як частина ширшої стратегії України зі створення альянсів (як от Люблінський трикутник, Асоційоване тріо, Квадрига, — Ред.).  Глава українського МЗС Дмитро Кулеба запропонував цю ідею  колегам — Ліз Трасс і Збіґнєву Рау — десь на початку грудня, і вона знайшла позитивний відгук.

Щодо фундаменту нового альянсу: українська сторона разом з британцями і поляками поділяють єдиний реалістичний погляд на сучасні загрози з боку РФ, а також спільне бачення європейської безпеки та майбутнього Європи. Йдеться про нову вісь Лондон-Варшава-Київ, яка далі може стикуватися через інші регіональні альянси України з Анкарою, Вільнюсом, Кишиневом, Тбілісі.

Все це дуже цікаво. Чекатимемо більше деталей.

А поки поцікавимося в експертів, чого, на їхню думку, очікувати від такого союзу, яку функцію він, ймовірно, виконуватиме та що практично може дати нашій державі в перспективі?

У межах цього союзу можна посилити можливості України до максимального рівня

«Я би дуже хотів, щоб усі ці розмови про ймовірний союз Лондон-Варшава-Київ закінчилися підписанням договору про створення нового блоку», — коментує Укрінформу заступник директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь.

Безумовно, продовжує військовий експерт, ми б зберегли свою стратегічну мету – вступ до НАТО, але, водночас, знайшли б рішення швидко, в скрутний для нас час.

«Користь від цього отримала б не лише Україна, це було б корисно і самому НАТО. Проблеми Альянсу – очевидні, — каже пан Самусь. — НАТО фактично не завжди може виконувати своїх функцій стосовно стабілізації обстановки в певних регіонах».

«Якби була політична воля сучасних геополітичних лідерів, то створення поза НАТО воєнно-політичного блоку, в який би увійшли Велика Британія, Польща, Україна, країни Балтії, Румунія, Грузія… — перелічує заступник директора ЦДАКР. — Це було б потужно. Це стабільна група країн, які мають подібні інтереси і які б діяли досить ефективно».

За рахунок такого союзу Україна може бути максимально посилена.

«Британія, Польща… У них в арсеналах є потужна сучасна зброя, і тому є можливості для нашої держави. Зокрема, для розміщення протиракетної оборони, можливості радикального посилення і військово-морських сил, і сил спеціальних операцій, і засобів розвідки і, звісно, сухопутних військ», — запевняє Михайло Самусь.

Крім того, нагадує він, Велика Британія взяла на себе лідерство щодо розбудови українських ВМС.

«Я дуже сподіваюся, що це будуть військово-морські сили нового зразка, й Велика Британія в цьому плані є досить непоганим вчителем, якщо згадати недавню історію. Кредит 1,7 млрд фунтів – це індикатор великого рішення, в якому британці взяли на себе лідерство. Йде розбудова українського флоту. Окрім того, що будують дві сучасні бази на Чорному та Азовському морях, ракетні катери, готуються наші офіцери, старшини і матроси…. Разом із зусиллями українських конструкторів, маю на увазі береговий ПРК «Нептун», разом із турецькою корветною програмою, разом з американськими по Айлендами і Маркам VI – думаю, що невдовзі всі ці зусилля даватимуть яскраві результати».

Зрештою, якщо ми говоримо про воєнно-політичний блок, то в його межах потрібні оборонно-промислові зв’язки.

«Не виключено, що йтиметься про передачу оборонних технологій або про реалізацію спільних оборонних-промислових проектів – і в безпілотній авіації, і в ракетних розробках тощо. У межах цієї вісі можна посилити можливості України до максимального рівня», — вважає експерт.

Із РФ розмовлятимуть вже не Україна віч-на-віч, а країни нового союзу

«Це може бути яскравий прояв нового геополітичного бачення Великої Британії – першого після виходу з Євросоюзу», — каже військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов. І додає: «ХХІ століття, до певної міри,  буде знову «століттям імперій». Кожна велика країна намагається поновити свої геополітичні амбіції. І Велика Британія, користуючись можливістю, починає активно просувати свій проект «Тримор’я».

Зазначимо, що «Ініціатива трьох морів» (ІТМ), також відома як «Балто-Адріато-Чорноморська ініціатива» (БАЧІ) або «Тримор’я», є об’єднанням 12 держав Європейського союзу, розташованих у Центральній і Східній Європі. Територія країн-учасниць має вихід до Адріатичного, Балтійського та Чорного морів. В ІТМ зараз входять Австрія, Болгарія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Хорватія, Чехія й Естонія.

«Але вісь будується явно трохи довшою, а саме – Лондон-Анкара, – вважає експерт. — І до неї можуть приєднатися також Україна, Грузія та Азербайджан. Якщо Лондону це вдасться, то виявиться, що між Європою та Азією існує своєрідний бар’єр безпеки».

На думку експерта, це важливий союз, який може змінити стратегічний розклад на Євро-Азіатському континенті. І мова тут точно не лише про Україну та Польщу.

«Це робиться не на противагу США, які також активно зміцнюють зв’язки й з Україною, і з Польщею. Адже і Великобританія, і Штати – країни англо-саксонського клубу. Тому, гадаю, дії узгоджені. Просто британці беруть на себе основну роль щодо створення нового союзу», – пояснює пан Жданов.

Україна в прогнозі отримує суцільні вигоди від можливого нового об’єднання.

«Йдеться про вибудову нової системи колективної безпеки – наголошує Олег Жданов. – Друге – це дає можливість розвиватися у колективній економічній спільноті (а це завжди набагато легше і простіше, ніж виживати поодинці). Із РФ розмовлятимуть вже не Україна віч-на-віч, а країни нового союзу, нового об’єднання, як би його не назвали».

Це початок дуже важливої ​​геополітичної віхи усунення пріоритетів та впливу в Європі

«На сьогоднішній день Велика Британія та Польща в Європі проводять найбільш активну проукраїнську політику, навіть не дивлячись на те, що різноманітні гібридні елементи всіляко намагаються нас розсварити, використовуючи інформаційні та політичні інструменти», — стверджує військовий експерт Олександр Коваленко.

Зрозуміло, Україна в Європі має й інших друзів, підтримка яких для нас вкрай важлива. Але…

«Слід розуміти, що Британія нині – це найсильніша в міліарному плані країна в Європі, а Польща, за своїми  військовими параметрами, рівноцінна Україні, за винятком того, що армія останньої не має того бойового досвіду, що мають ЗСУ», — наголошує експерт.

Фактично, саме такого формату співпраця може стати запорукою безпеки в Європі на довгі роки. Безпеки, насамперед військового характеру, але не тільки. Йдеться, за словами експерта, і про спільні політичні позиції та питання інформаційної безпеки.

«Яку функцію ймовірно виконуватиме такий союз? На сьогоднішній день ми можемо говорити про пряму підтримку України технічними засобами у протистоянні з очікуваною інтервенцією Росії. Велика Британія в 2022 році першою стала постачати Україні сучасну зброю, щоб чинити опір російським броньованим армадам, які накопичуються біля наших кордонів і можуть спробувати вторгнутися за відповідних умов. Польща так само сприяла цим поставкам, тоді як низка європейських країн відмовилася надавати допомогу нашій країні перед загрозою, що нависла, — каже Олександр Коваленко. — Очевидно, що початкова функція такої співдружності матиме оборонний характер — виробленням спільної стратегії безпеки, попередження загроз та їх запобігання».

А далі співпраця може охопити не тільки оборонний і військово-технічний сектори, а й економічний, соціальний, культурний.

Звісно, говорячи про такий союз нині, треба наголошувати на військово-технічному співробітництві. Але, насправді, таким чином може бути покладено початок дуже важливої ​​геополітичної тенденції — коригування архітектури впливів у Європі: «Від центру в особі Німеччини та Франції – до Великої Британії в ролі ключового чинника. Ну, і Польщі, яка набирає свій авторитет на східноєвропейському фланзі ЄС».

І головне, що у цьому зсуві пріоритетів Україна гратиме одну з найважливіших ролей.

«Я не виключаю, що ми станемо свідками зміни балансу на європейському полі гри», — підсумував Олександр Коваленко.

Мирослав Ліскович. Київ