Як передає Укрінформ із посиланням на Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, відповідне рішення Кабінет Міністрів прийняв з техніко-юридичними правками 30 липня.

«Уряд схвалив Оновлений національний визначений внесок України до Паризької Угоди (НВВ2). Відповідне рішення Кабінет Міністрів України прийняв з техніко-юридичними правками сьогодні, 30 липня. У документі закладена ціль – до 2030 року скоротити викиди парникових газів до рівня 35% у порівнянні з 1990 роком», — йдеться у повідомленні.

Також зазначається, що у документі закладена ціль – до 2030 року скоротити викиди парникових газів до рівня 35% у порівнянні з 1990 роком. Серед основних заходів досягнення такого показника в наступні 10 років: модернізація енергетичних та промислових підприємств; розвиток відновлюваних джерел енергії; заходи енергоефективності в усіх секторах економіки від виробництва, транспортування до споживання; термомодернізація будівель; збільшення частки органічного сільського господарства та ресурсозберігаючих практик сільського господарства; електрифікація та оновлення транспорту; запровадження ієрархії управління відходами; збільшення лісистості та реформа управління лісовим фондом.

Крім того, зазначають, що стратегічні цілі щодо декарбонізації та послідовний підхід до їх досягнення є логічним продовженням євроінтеграційного курсу України.

Реалізація документа позитивно позначиться на стані природних ресурсів, зокрема дозволить зменшити забруднення атмосферного повітря, водних об’єктів та земель.

“Зміна клімату стала однією з найгостріших світових проблем. Лише за останні кілька років в Україні і світі в рази збільшилась кількість аномальних погодних явищ, які призводять до загибелі людей та значних економічних втрат. У такій ситуації сценарій нічого не робити є найнебезпечнішим. Бездіяльність сьогодні може мати катастрофічні наслідки вже завтра. У тому числі у вигляді шалених економічних збитків, які в сотні разів перевищуватимуть обсяг коштів, потрібних для поступового скорочення викидів. Тож Україна не залишиться осторонь трансформацій. І визначення реальних цілей кліматичної політики та їх досягнення – єдиний правильний вихід”, — прокоментував міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський.

За оцінками вчених, у наступні 10 років усі країни світу мають закласти основи для трансформації різних секторів економіки, аби зменшити викиди в атмосферу. І Україна, як частина світової спільноти, теж є активним учасником боротьби з глобальним викликом.

Як повідомлялось, Паризьку кліматичну угоду ухвалено 12 грудня 2015 року на Конференції ООН із проблем клімату (COP21). Документ підписали представники 196 країн світу. Угода замінила Кіотський протокол, термін дії якого збігав 2020 року. Цей протокол зобов’язував скорочувати викиди парникових газів лише розвинені країни. Нові ж зобов’язання щодо захисту клімату брали на себе всі держави незалежно від рівня економічного розвитку. Метою Паризької кліматичної угоди 2015 року є обмеження негативних наслідків глобального потепління. Для цього країни-підписанти угоди мають скоротити обсяги викидів парникових газів.

Фото: Ольги Танасійчук