Про це заявив заступник керівника Офісу Президента Андрій Смирнов у інтерв’ю виданню “Цензор.нет”, повідомляє Укрінформ.

“Рішення суду першої інстанції не набрало законної сили, тому будь-яка офіційна реакція президента на нього буде сприйнята ніяк інакше, аніж тиск як на суд апеляційної інстанції, так і на сторону обвинувачення”, — відповів Смирнов на питання щодо відсутності реакції глави держави на рішення у справі Стерненка та акції під ОП.

Він підкреслив, що у будь-якій розвинутій країні суд – ознака цивілізації, тому Президент чи ОП не можуть підміняти його собою.

“Хто повинен надати вичерпні відповіді людям, які приходять до ОП щодо цієї ситуації? Має бути чітка та зрозуміла комунікаційна політика від сторони, яка підтримувала державне обвинувачення — прокуратури. Саме вони мусять пояснити причинно-наслідковий зв’язок між обвинувальним актом і рішенням, яке прийняв суд, для того, щоб у громадян не виникало питань стосовно неправильної чи неповної оцінки доказів судом. Прокурори повинні показати, на чому ґрунтувалося обвинувачення в суді”, — переконаний Смирнов.

Водночас він висловив думку, що якщо судді першої інстанції неправильно оцінили докази сторін, то суд апеляційної інстанції має надати цьому оцінку.

“Попереду апеляція. Процес максимально відкритий. Працюють адвокати, прокурори. Коли апеляційний суд перевірить законність та обґрунтованість вироку, можна буде говорити про якусь принаймні публічну реакцію щодо сприйняття (або ні) рішення суду. Але все одно вона буде особистою. У президента немає процесуальних інструментів, як у прокуратури. Він не носить мантію, не виносить судові рішення. Тому я вважаю, що реакція на цьому етапі була б передчасною”, — вважає заступник керівника ОП.

Як повідомляв Укрінформ, 27 лютого у Києві та інших містах України й за кордоном пройшли акції на підтримку активіста Сергія Стерненка.

Це була друга аналогічна акція. Перша відбулася в багатьох містах України 23 лютого, коли Приморський районний суд Одеси визнав Стерненка винним у викраденні людини за попередньою змовою групи осіб, а також у незаконному зберіганні зброї і засудив до 7 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією половини майна. До оскарження вироку йому обрали запобіжний захід тримання під вартою.

Стерненко заперечує свою причетність до викрадення і наполягає на політичній умотивованості справи. Захист Стерненка заявив про намір якнайшвидше подати апеляцію на вирок активісту.