Днями вірчі грамоти президенту Польщі Анджею Дуді вручив новий посол України у цій країні Василь Зварич.

У першому своєму інтерв’ю на цій посаді головний український дипломат у Варшаві розповів власному кореспондентові Укрінформу про пріоритети своєї роботи в Польщі, як розвиваються українсько-польські відносини та вирішуються найбільш актуальні проблеми в умовах російської агресії проти України.

— Пане посол, нещодавно ви вручили вірчі грамоти президенту Польщі. Чи була у вас нагода переговорити з Анджеєм Дудою? Що він вам сказав?

— Дійсно, я мав можливість досить довго, як за протокольними нормами, поговорити з главою польської держави. На все своє дипломатичне життя мені запам’ятаються його слова про те, що Україна не залишиться наодинці з тими проблемами, з якими ми зіткнулися через російську агресію.

Польща, як ніхто інший, розуміє всі загрози, які йдуть від путіна і росії, і в інтересах Варшави і Києва – максимальне об’єднання зусиль для надання відсічі нашому спільному ворогові. Тому слова президента Польщі для мене є черговим підтвердженням того, наскільки близькими є обидва наші народи.

— Для вас Польща не terra incognita. Раніше ви були у дипломатичному відрядженні в Польщі вже двічі, а до призначення на посаду посла очолювали територіальний департамент МЗС, до якого входить Польща. Чи під час третього дипломатичного повернення до Польщі щось тут стало несподіванкою для вас?

— Я завжди знав, що польський народ є взірцем справжньої солідарності. Це риса польського народу, яка відома у всьому світі. Але мене вразило те, що ця солідарність є аж настільки глибока, щира і масштабна. Українські прапори на вулицях польських міст, жести доброти і приязні, які я і моя сім’я відчули з перших хвилин після приїзду до Варшави, відгуки наших співвітчизників, які безмежно вдячні за солідарність польському народу, це все дуже зворушливо. Цей жест доброти і солідарності назавжди зміцнить фундамент нашої дружби і втілиться у конкретні результати для розвитку стратегічного партнерства між Україною і Польщею.

— Якими будуть головні пріоритети вашої роботи на посаді посла?

— Українські дипломати, як військові та й увесь український народ, перейшли на воєнні рейки. Моїм пріоритетом є збереження високого рівня підтримки України, яка протидіє російській агресії, як з боку Польщі, так й усієї Європи та світу. Зараз у Варшаві дуже активне дипломатичне життя, великий інтерес з боку іноземних посольств до України. Тому моїм обов’язком буде подальше кування цієї міжнародної підтримки у Варшаві.

Наступний пріоритет – відбудова України, яка вже має розпочатися. Це також створить нові можливості для партнерства з Польщею.

Важливим напрямом є допомога українським громадянам, особливо тим, які змушені були покинути свої домівки і тимчасово перебувають у Польщі.

Коли я їхав сюди працювати послом, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба і керівництво Української держави сказали мені одну просту річ: ти повинен привезти назад нову історію українсько-польських взаємин. Ми її вже будуємо разом і це має бути історія нашого спільного успіху, нашої єдності та спільного європейського майбутнього.

— Польща відразу після початку повномасштабної російської агресії проти України прийшла нам на допомогу. Як ви оцінюєте роль Польщі у цей переломний момент української історії?

— Польща є другою, після США, країною світу за кількістю і рівнем допомоги та підтримки України в цій нічим неспровокованій війні росії проти України. Станом на сьогодні Польща вже надала Україні допомогу на загальну суму понад 3 млрд доларів США. Йдеться про військову допомогу, паливно-мастильні матеріали, фінансову підтримку, гуманітарні вантажі, медичне обладнання.

Польща також допомагає нам у створенні належних умов для проживання вимушено переселених осіб усередині України. Вже зараз понад 2 тисяч житлових модулів надійшло з Польщі в Україну для побудови контейнерних містечок у Львові, Київській, Чернігівській, Харківській і Сумській областях.

Ми вдячні також урядовому агентству стратегічних резервів, яке вже виділило гуманітарної допомоги на суму понад 150 млн доларів США.

Є також багато інших видів допомоги, зокрема надання українським рятувальникам пожежних автомобілів.

Варто підкреслити, що у Польщі на допомогу Україні мобілізувалося все суспільство. Тому ця сума не враховує гуманітарну допомогу, яку українські міста та села України отримують від органів місцевого самоврядування та пересічних людей з Польщі. Цю допомогу складно порахувати. Тут не у грошах справа: це людський жест солідарності й підтримки, який ми відчуваємо щодня і за це щиро вдячні польським друзям.

У Польщі надзвичайно зворушливо сприйняли надання містам Жешув і Перемишль статусу міст-рятівників України. Це величезне визнання і подяка містам, які першими відкрили свої домівки для українців. Ми всі пам’ятаємо кадри, як на перонах цих міст польські матері залишали дитячі візочки для українських дітей, які приїжджали з України.

Виявом вдячності і солідарності є внесення Президентом України до Верховної Ради законопроєкту про особливий статус громадян Польщі в Україні. Це крок у відповідь на закон, який діє щодо українців у Польщі.

— Одним з пріоритетних завдань є вивезення через Польщу українського збіжжя до країн Африки й Азії. Як триває робота по організації цього процесу і скільки загалом зерна може бути вивезено через Польщу в цьому році?

— Це надзвичайно велика проблема, яка полягає не лише у вивезенні зерна, але й у відповідному інформаційному супроводі. З польською стороною ми щільно працюємо, щоб протидіяти російській пропаганді в цій сфері. Не є таємницею, що росія намагається переконувати, що криза поставок продовольства є наслідком санкцій Заходу, та перекладати провину за продовольчу кризу на країни ЄС. І найгірше, що ця відверта дезінформація часом потрапляє на сприятливий ґрунт у країнах Близького Сходу й Африки, де росіяни намагаються просувати свої наративи. Тому разом із польською стороною ми інформуємо представників дипломатичного корпусу країн Близького Сходу та Африки про стан справ і показуємо, що головною причиною продовольчої кризи є агресивна політика і війна, яку росія розв’язала проти України. Українські порти заблоковані не санкціями ЄС, а збройними силами росії, і для врегулювання цієї кризи треба зупинити агресора і розблокувати українські порти.

В уряді Польщі створено окрему робочу групу, яка опрацьовує логістичні шляхи постачання зерна з України через територію Польщі до польських портів, аби звідти можна було далі транспортувати збіжжя в різні країни світу. Між міністерствами України і Польщі підписано спільний меморандум, в якому було чітко визначено спрощення процедур, пов’язаних із транспортуванням агропродукції з України, пом’якшення певних вимог Польщі щодо фітосанітарного контролю для транзитних вантажів. Польща допомагає вирішити цю глобальну проблему.

За нашими даними, лише в червні обсяги експорту українських товарів з використанням інфраструктури Польщі становили близько 2 млн тонн. Але це втричі менше від реальних потреб і ми й надалі працюватимемо з польською стороною, щоб ефективно вирішувати ці проблеми.

— Однією з найбільших перепон для швидкого перевезення вантажів між Україною і Польщею, а також й руху людей, є кордон. Частково ситуація покращується в ручному режимі, але як її вирішити системно?

— З ініціативи Президента України нещодавно створено спеціальну групу під назвою “Відкритий кордон”, яку очолює міністр інфраструктури України. Завданням цієї групи є покращення прикордонної інфраструктури, підвищення її пропускної здатності та побудова під’їзних шляхів до пунктів пропуску. Це питання вирішується системно.

Для збільшення пропускної спроможності ми працюємо над запровадженням спільного контролю в усіх восьми автомобільних пунктах пропуску, адже на сьогодні він діє лише у чотирьох пунктах.

Ведеться робота над новою міждержавною угодою, створено відповідні переговорні групи. Зараз це питання вирішується у пріоритетному порядку. Враховуючи, що українсько-польський кордон, є кордоном з усією Шенгенською зоною, то всі домовленості, що стосуються контролю в пунктах пропуску, повинні відповідати нормам Шенгенського кодексу про кордони.

Утім, уже зараз покращено можливості пропуску деяких пунктів: на ПП “Краківець-Корчова” нещодавно збільшено кількість смуг для вантажного автотранспорту з чотирьох до десяти, і там вже спостерігається стрімке зростання вантажопотоку. Крім того, ПП “Ягодин-Дорогуськ” переобладнано виключно під рух вантажного транспорту.

— Польща передала Україні озброєння на понад 1,7 млрд доларів, між Україною і Польщею підписано багаторічний контракт на постачання САУ “Krab”. На яку ще військову допомогу Україна може очікувати від Польщі?

— Не є таємницею, що Польща допомагає Україні у військовому плані й що зброя, яку Україна отримує від Польщі, є ефективною і дуже цінною для наших воїнів на лінії фронту. При врученні вірчих грамот я сказав президенту Польщі: польська зброя в українських руках є справжнім і реальним братерством зброї, про яке знатимуть наступні покоління обох народів. З нашої спільної історії ми пам’ятаємо 1920 рік, коли УНР разом з Польщею протистояли більшовицькій навалі. Ми тоді разом захистили Європу від більшовиків, і сьогодні також зможемо разом захистити Європу від російської агресії. Польські гаубиці “Krab”, переносні зенітні установки “Piorun”, польські танки успішно зупиняють ворога на всіх фронтах. Ми впевнені, що військова допомога Польщі надаватиметься Україні й надалі. Польща довіряє ЗСУ і вбачає в цій обороні також свою гарантію і гарантію безпеки всієї Європи.

— У вас є приблизні дані, скільки зараз українців перебуває в Польщі і скільки прибуло вже після початку російської агресії?

— За офіційною інформацією прикордонної служби Республіки Польща, з початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну понад 4,5 млн осіб в’їхало на територію Польщі, водночас до України з Польщі повернулося близько 2,7 млн осіб. На сьогодні 1 млн 900 тис. громадян України отримали номер PESEL, із них більше 90 відсотків – це жінки та діти.

— Багато з них приїхали до Польщі без належних документів – закордонних паспортів, або їх дія завершилася. Надання консульських послуг такій великій групі українців є неабияким викликом. Українці, які перебувають тут, часом нарікають, що не можуть стати в електронну чергу чи зв’язатися з консульствами телефоном. Як ця проблема вирішуватиметься?

— Ми розуміємо ці нарікання і невдоволення. Але також ми просимо зрозуміти, що кількість громадян України, які сьогодні перебувають у Польщі, є дуже великою, враховуючи кількість консульських посадових осіб у дипломатичних установах України. Лише консульський відділ у Варшаві за один день обслуговує близько 300 осіб.

Утім, за перше півріччя цього року консульськими установами України в Польщі було вчинено майже 140 тис. консульських дій, що майже вп’ятеро більше, ніж за весь минулий рік, прийнято близько 250 тис. відвідувачів. Не хочу, щоб хтось сприйняв це як виправдання, але запевнюю громадян України, які тут проживають, що кожний український консул у Польщі працює по максимуму.

— Українці, які рятуються від війни за кордоном, стикаються з різноманітними проблемами. Наприклад, йдеться про подальше навчання дітей. Як це питання вирішується в Польщі?

— Ми віримо, що сім’ї, які вимушено прибули до Польщі після 24 лютого, повернуться в Україну. Тому їм важливо зберегти зв’язок з українською системою освіти, українським навчанням. Посольство України в Польщі разом із відповідними польськими установами намагається створити українським дітям максимально сприятливі умови. У цьому напрямі вже багато зроблено як на державному рівні, так і на рівні різних комерційних структур. Наприклад, два тижні тому один із польських банків (Alior Bank – авт.) відкрив центр для українців, забезпечивши у себе в приміщенні 150 комп’ютеризованих місць, щоб українські діти могли використовувати їх для онлайн-навчання. Схожі проєкти з надання нашим дітям змоги дистанційно навчатися в українських школах реалізуються і міністерством освіти і науки Польщі.

Ми дуже цінуємо, що в Польщі вже певний час працюють українські школи. Це ті громадські ініціативи, які дозволяють дітям навчатися за українською програмою. Створюються також умови, щоб діти могли одночасно навчатися і в польській, і в українській школі онлайн.

Українська держава дбає й про те, щоб забезпечувати українських дітей підручниками. За останні три місяці посольство передало близько 20 тис. підручників, методичних посібників та літератури українською мовою до бібліотек середніх шкіл у Польщі. Цьогорічні випускники українських шкіл матимуть також змогу з 18 липня по 10 серпня скласти національний мультипредметний тест у Польщі – у Варшаві, Познані, Кракові, Вроцлаві, Любліні та Гданську.

— Поляки радо відкрили свої домівки і прийняли українців, які рятуються від війни. Натомість, як би це прикро не звучало, десь може наступати втома, з’являтися роздратованість. Як втримати дуже позитивне ставлення поляків до українців, враховуючи, що антиукраїнські сили в Польщі робитимуть усе можливе, щоб посварити обидва народи?

— Доки українські воїни невтомно захищають Українську державу і ціною свого життя борються і відстоюють європейські цінності, ми віримо, що світ не втомиться підтримувати Україну. Це непросте завдання, але я впевнений, що такої втоми не настане в польському суспільстві. Народ Польщі співпереживає українцям і розуміє ціну, яку український народ платить, у тому числі й за безпеку Польщі.

— Історичні проблеми ніхто не знімав із порядку денного. Деякі політичні сили в Польщі прямо кажуть, що без їх розв’язання неможлива тривала нормалізація і дружні відносини. Яке у вас бачення такого розв’язання?

— Зараз між українцями і поляками найвищий рівень взаєморозуміння та поваги, а також усвідомлення, що ці питання є доволі чутливими. В цьому році посол України вперше взяв участь в офіційних заходах із вшанування жертв Волині разом із вищим керівництвом Польщі і поклав вінок до пам’ятника від імені Президента України. Цей жест багато про що свідчить. Я переконаний, що росії не вдасться внести розбрат між українцями і поляками, розігруючи історичну карту.

— Як розвиваються українсько-польські економічні відносини в умовах війни?

— Попри війну і логістичні труднощі, у нас розвивається економічна співпраця. Зростає український експорт до Польщі та інших країн Європи через територію Польщі. За січень-квітень товарообіг між Україною і Польщею становив понад 3,3 млрд дол. США. Звичайно, війна накладає свій відбиток. Але навіть в умовах війни бізнес шукає можливості для розвитку двосторонньої співпраці. Наприклад, 8 липня у Києві відбувся діловий форум українського та польського бізнесу, де говорилося про те, як пожвавити українсько-польську торгівлю, йшлося про спільні проєкти. Учасники підкреслювали, що форум створить нові можливості для поглиблення українсько-польського співробітництва, для збільшення польських інвестицій в економіку України. З боку польського бізнесу є великий інтерес до участі в проєктах з відбудови України, що стосуються важкої промисловості, високотехнологічних галузей економіки.

Навіть той факт, що український бізнес знаходить можливості для свого розвитку в Польщі, є значним потенціалом для зміцнення двосторонніх контактів.

— Польща поволі входить у парламентську виборчу кампанію 2023 року. Чи немає у вас побоювання, що українські питання намагатимуться використовувати різні політичні сили, аби здобути собі підтримку, але це часом може бути не на користь українсько-польським відносинам?

— Звичайно, існує спокуса у певних політичних колах Польщі використати, наприклад, карту українських мігрантів для своїх політичних цілей. Але будь-які спроби використати нинішню трагічну ситуацію, в якій опинилися українці через російську агресію, у власних політичних інтересах приречені на поразку. І це пояснюється тим, що у польському суспільстві дуже міцними є традиції солідарності й емпатії з тими, хто потребує допомоги. Українці, які тимчасово прибули до Польщі, тікаючи від війни, є надбанням для польського суспільства, а не тягарем. Понад 300 тис. громадян України з тих, хто приїхав до Польщі після 24 лютого, вже офіційно працевлаштувалися. Це означає, що вони сплачують податки до польського бюджету. Вони не створюють жодних проблем, а своїми здібностями і можливостями лише збагачують польське суспільство.

Розмову вів Юрій Банахевич

Фото автора