Випуск 25: новий закон про публічні закупівлі, стимулювання меценатства у спорті, посилення кліматичної безпеки

Огляд законопроєктів, зареєстрованих з 19 серпня до 1 вересня 2024 року. За цей період було зареєстровано 45 законопроєктів: 12 урядових і 33 – від народних депутатів. Законопроєкти стосувалися змін до закону про публічні закупівлі, меценатства у спорті, сприяння народним художнім промислам. Про це та інше читайте в огляді «Вокс Україна». 

ЗАКОН ПРО КЛІМАТИЧНУ БЕЗПЕКУ

Основна ідея законопроєкту про кліматичну безпеку – створити Науково-дослідний центр кліматичної безпеки. Це незалежний дослідницький та аналітичний орган з вивчення кліматичних питань, який виконуватиме такі функції: 

• проведення наукових досліджень у сфері кліматології; 
• моніторинг стану кліматичних чинників, визначення потенційних кліматичних загроз; 
• прогнозування змін клімату, пошук та впровадження рішень, спрямованих на посилення кліматичної безпеки тощо.

Науково-дослідний центр має стати ключовим в системі органів забезпечення кліматичної безпеки (до них належать ВРУ, Кабмін, місцева влада, Міндовкілля), оскільки його робота буде основою формування державної політики кліматичної безпеки. Кошти на створення інституції планують залучити з екологічного податку за викиди в атмосферу та скиди у водні об’єкти забруднюючих речовин. 

Нагадаємо, в травні 2024 р. уряд зареєстрував рамковий законопроєкт, який визначає засади державної кліматичної політики. Після його ухвалення в Україні має з’явитися Науково-експертна рада з питань зміни клімату та збереження озонового шару, завдання якої дещо схожі до функцій Науково-дослідного центру. Отже, у випадку ухвалення обох законопроєктів виникне питання про розподіл повноважень між цими органами. 

НОВИЙ ЗАКОН ПРО ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ

Законопроєкт 11520 спрямований закріплення найкращих практик, які були впроваджені під час воєнного стану (Постанови КМУ №169, 1275, 1178, які регулюють публічні закупівлі зараз) та вдосконалення правил публічних закупівель в Україні з урахуванням європейських стандартів. Він пропонує нові процедури закупівель:

Інноваційне партнерство: Ця процедура дозволяє державі укладати довгострокові контракти з компаніями для розробки та впровадження нових продуктів або технологій. Наприклад, якщо в Україні потрібно створити нову систему управління енергією для шкіл, держава може співпрацювати з компанією, щоб розробити таку систему з нуля. Це нововведення нагадує таку чинну процедуру як конкурентний діалог, коли замовник не може точно визначити необхідні технічні та якісні характеристики (специфікації) робіт чи послуг і для ухвалення рішення проводить переговори з учасниками закупівлі.

Конкурс проєктів: Замовник оголошує конкурс, на який учасники подають проєктні пропозиції (архітектурні, інженерні, мистецькі та ін.). Пропозиції оцінюються за такими критеріями як технічна досконалість, інноваційність, естетичні якості тощо. Переможець конкурсу отримує право на укладення договору із замовником з використанням переговорної процедури.

Динамічна система закупівель: Така система вводиться для повторюваних закупівель, наприклад, постачання канцелярських товарів, електроенергії або ремонтних послуг. Динамічні системи закупівель (ДСЗ) розширять можливості Prozorro Market, дозволивши закупівлі на ньому не лише товарів, а й послуг та робіт, що критично важливо для процесів відновлення. ДСЗ поєднує переваги електронного каталогу (автоматичний вибір найкращої пропозиції) і відкритих торгів (можливість оскарження).

Зарезервовані контракти: Це контракти, які держава укладає з підприємствами, заснованими ветеранами війни або особами з інвалідністю. Державні контракти дозволяють таким підприємствам отримувати додаткові можливості для розвитку. 

Згідно з проєктом, уряд отримає більше повноважень. Він зможе визначати, які товари та послуги обов’язково потрібно закуповувати через електронний каталог Prozorro Market, через динамічну систему закупівель або через зарезервовані контракти. Розширення повноважень Кабміну може призвести до надмірного втручання уряду у процес закупівель, що обмежить права замовників та врахування їхніх потреб.

Законопроєкт дозволяє замовнику об’єднати товари, роботи й послуги в один закупівельний процес, якщо ці товари, послуги й роботи мають спільну мету або взаємопов’язані. Наприклад, це закупівля медичного обладнання разом із послугами з його монтажу та налаштування. Якщо замовник планує придбати одночасно товари, послуги і роботи, предмет закупівлі в електронній системі буде визначатися за тим, яка частина має вищу вартість або є визначальною для виконання договору. 

Проєкт пропонує підвищити порогові суми, за яких державні установи повинні проводити тендери через систему Prozorro. Для товарів і послуг пропонований поріг становить 400 тис. грн (сьогодні – 200 тис. грн, а під час воєнного стану – 100 тис. грн). Товари вартістю від 50 тис. до 400 тис. грн потрібно буде закуповувати через електронні каталоги. 

Для робіт поріг залишився незмінним – 1,5 мільйона гривень. Закупівлі робіт вартістю від 200 тис. грн до 1,5 млн грн можна буде здійснювати без використання електронної системи, але з обов’язковим оприлюдненням звіту про проведену закупівлю. З одного боку, підвищення порогів для закупівель може зменшити кількість відкритих тендерів, що може створити ризики зловживань з боку замовників. З іншого, якщо врахувати, що поріг у 200 тис. грн був встановлений у 2015 році, то враховуючи інфляцію за цей період – приблизно 230%, імовірно, це індексація раніше встановлених порогів. 

Законопроєкт знімає обмеження на використання нецінових критеріїв. Сьогодні ціна має становити щонайменше 70% ваги при ухваленні рішення. Решта може припадати на нецінові критерії, такі як якість та екологічність товару, швидкість доставки тощо. Після ухвалення законопроєкту замовники зможуть встановлювати перелік критеріїв для відбору постачальника на власний розсуд. Це відповідає європейській практиці, але водночас створює корупційні ризики, адже нецінові характеристики значно складніше порівнювати.

Проєкт забороняє оголошувати нові закупівлі, поки не закриті схожі закупівлі, оголошені раніше. Це має зменшити кількість випадків, коли замовники кидають закупівлі на півдорозі. За період з 2021 до 2023 року бізнес витратив майже 7 млн грн на подачу документів на тендери, які так і не були завершені. 

Проєкт запроваджує заборону на участь у публічних закупівлях для громадян та юридичних осіб, що мають зв’язки з Російською Федерацією, Білоруссю та Іраном. 

ЗАБОРОНА РОСІЙСЬКИХ ПРОГРАМ ТА РЕСУРСІВ

Уряд пропонує посилити цифрову безпеку та кіберзахист України. Однією із потенційних загроз обороноздатності держави є широке використання програмних продуктів російського походження. Потенційно держава-агресор за допомогою таких програм може мати доступ до державних інформаційних ресурсів, інформації з обмеженим доступом та персональних даних українців. 

Аби вирішити цю проблему, депутати пропонують заборонити використання російських цифрових продуктів та доступ до сайтів, які належать підсанкційним особам чи організаціям. Для цього вводять нові види санкцій. 

Зокрема, під заборону потрапляє програмне забезпечення, розробники якого пов’язані із державою-агресором та підсанкційними країнами чи особами. Використовувати та прошивати вороже програмне забезпечення забороняється лише юридичним особам. Також буде заборонено доступ до сайтів та сервісів, які становлять загрозу національній безпеці. 

Альтернативний законопроєкт пропонує залишити лише перший вид санкцій, тобто заборону ввозити, реалізовувати та використовувати програмні продукти, пов’язані з росією. Рішення про застосування такої санкції приймає РНБО. 

ПРАВО НА ДЕМОБІЛІЗАЦІЮ У РАЗІ ЗАГИБЕЛІ НЕПОВНОРІДНОГО БРАТА ЧИ СЕСТРИ

Проєкт закону пропонує відновити право на звільнення з військової служби для осіб, у яких під час бойових дій загинули чи зникли безвісти неповнорідні брат чи сестра. Ці норми поширять і на громадян, неповнорідним брату чи сестрі яких посмертно присвоєно звання Героя України за заслуги під час Революції Гідності. 

СТВОРЕННЯ СИЛ БЕЗПІЛОТНИХ СИСТЕМ У ЗСУ

Законопроєкт 11507 (проголосований 3 вересня) передбачає офіційне включення до Збройних Сил України нового роду військ – Сил безпілотних систем. Це рішення закріплює створення нової військової структури, ініційоване президентом у лютому 2024 року. 

ПОЗБАВЛЕННЯ СТАТУСУ ВЕТЕРАНА

Позбавлення статусу ветерана має стати одним із видів покарання за кримінальне правопорушення. У Кримінальному кодексі пропонують зафіксувати, що за вироком суду скасувати статус ветерана можуть, якщо буде доведено злочин особи проти національної безпеки, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Доведення злочину призведе до втрати не лише статусу, але і відповідних пільг. 

До речі, трохи раніше у серпні був зареєстрований урядовий законопроєкт, який пропонував позбавляти особу статусу ветерана, якщо вона винна у злочині проти нацбезпеки, підробила документи чи дала недостовірні дані для отримання статусу або сама подала заяву про скасування статусу. Альтернативний до нього проєкт пропонує уточнити, що особа, яка втрачає статус на підставі перерахованих умов, позбавляється всіх пільг та соціальних допомог, на які вона могла претендувати раніше.

НОВІ ШТРАФИ ЗА ПЕРЕШКОДЖАННЯ ЕКСТРЕНИМ СЛУЖБАМ

Законопроєкт 11496 пропонує запровадити штрафи за паркування автомобілів, які блокують проїзд пожежників та інших екстрених служб. Штраф становитиме 1700 грн, а порушник буде позбавлений права водіння на строк від трьох до шести місяців. Дотичний проєкт 11497 встановлює, що якщо дії, скажімо, пожежників були необхідні для порятунку людей або уникнення великих збитків і призвели до пошкодження майна, яке перешкоджало їхній роботі, то таку шкоду не потрібно відшкодовувати. Також пропонується дозволити службам цивільного захисту переміщувати автомобілі, які заважають їхній роботі, навіть із використанням спеціальної техніки (зараз працівники ДСНС мають викликати поліцію, евакуатор і аж тоді прибрати авто).

ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЗАХИСТ НАРОДНИХ ХУДОЖНІХ ПРОМИСЛІВ

Урядовий законопроєкт 11526 має на меті систематизувати дані про майстрів художніх промислів, їхні техніки та вироби. 

Для цього уряд пропонує створити Державний реєстр майстрів народних художніх промислів. Він дозволить зібрати відомості про майстрів, зберегти їхні знання та навички, а також популяризувати українські народні промисли у світі. Програмне забезпечення для Реєстру вже розробили за рахунок міжнародної технічної допомоги в рамках проєкту ІнноЛабЄС. Подальші витрати, пов’язані з роботою Реєстру, фінансуватимуться донорами. Ведення Реєстру забезпечуватимуть працівники Міністерства культури та Державного агентства з питань мистецтв. 

В Реєстрі будуть відображені персональні дані майстра, дата набуття ним статусу майстра народного художнього промислу, види виробництв, населений пункт, де працює майстер, перелік його виробів, їхній опис та фото (за наявності). Ця інформація є загальнодоступною. 

Щоб набути статус майстра народних художніх промислів, майстру потрібно буде заповнити заявку в Реєстрі та дочекатися рішення Держмистецтв на підставі оцінки рівня майстерності претендентів видатними майстрами народного мистецтва. 

Законопроєкт пропонує запровадити «марку виробу народних художніх промислів» – спеціальне позначення, яким майстри зможуть засвідчувати автентичність свого виробу, що ускладнить його підробку. 

Крім того, законопроєкт забороняє використовувати для виготовлення виробів об’єкти тваринного і рослинного світу, які віднесені до Червоної та Зеленої книг.

ПОСИЛЕННЯ ЗАХИСТУ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ: НОВІ ПРАВИЛА ВИКУПУ ТА СУТТЄВЕ ПІДВИЩЕННЯ ШТРАФІВ ЗА ПОРУШЕННЯ

Законопроєкт №11498 пропонує запровадити право територіальних громад на викуп об’єктів культурної спадщини (про схожий законопроєкт 11459 ми писали раніше). Це можна буде зробити, якщо власник або інші особи своїми незаконними діями завдають пам’ятці шкоди. Викупна ціна таких об’єктів визначатиметься на основі нормативів, які мають бути затверджені урядом. Порядок викупу визначатимуть органи місцевого самоврядування. Законопроєкт також суттєво – у 10-20 разів – збільшує штрафи за порушення у сфері охорони культурної спадщини: з тисяч до сотень тисяч гривень залежно від тяжкості порушення. 

Вводяться нові категорії порушень, наприклад, роботи на щойно виявлених об’єктах культурної спадщини без дозволу. Також проєкт пропонує накладати штрафи не лише на юридичних осіб, як зараз, але й на фізичних осіб-підприємців та громадські об’єднання, які є власниками, користувачами, орендарями об’єктів культурної спадщини або замовниками робіт на таких об’єктах. 

ГНУЧКЕ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЛЯМИ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ

Законопроєкт №11506 пропонує змінити управління землями, на яких розташовані пам’ятки археології. Наразі ці землі можуть перебувати лише у державній власності або мають бути вилучені (викуплені) у державну власність. 

Законопроєкт передбачає можливість перебування таких земель не тільки у державній, але й у комунальній власності. Це нововведення дозволяить органам місцевого самоврядування брати на себе відповідальність за збереження археологічних пам’яток. У разі порушення таких зобов’язань земельні ділянки можуть бути примусово вилучені у державну власність.

СПРИЯННЯ МЕЦЕНАТСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ СПОРТУ

Законопроєкт 11521 уточнює, що всі, хто перераховує кошти на рахунки «Україна Олімпійська» та «Україна Паралімпійська», є меценатами фізичної культури та спорту. Статус мецената можуть отримати ті, хто напряму фінансово підтримує інституції, заклади та заходи розвитку олімпійського, паралімпійського та оздоровчого руху. 

Для цього вони мають укласти з отримувачами допомоги меценатський договір та отримати підтвердження, що отримувачі допомоги повідомили про неї Міністерство молоді та спорту чи місцевий виконавчий орган з питань спорту. Так влада краще розумітиме, які заклади та проєкти і в яких обсягах підтримує бізнес. 

Меценати спорту можуть користуватися привілеями, які надані цій категорії чинним законодавством: претендувати на державні відзнаки, увічнення імені на спортивних об’єктах чи закладах, популяризацію своєї діяльності в інформаційному просторі та податкові пільги. 

Депутати пропонують внести зміни до Податкового кодексу, аби стимулювати представників бізнесу підтримувати спорт в Україні. Платники податків на загальній системі зможуть зменшувати свою базу оподаткування на обсяг меценатської підтримки спорту на суму до 0,75% доходу, ФОПи – на суму до 5% доходу. Зараз податковим стимулом для бізнесу є звільнення від податку на прибуток до 8% загального прибутку, якщо їх перераховано на підтримку фізичної культури і спорту. 

ЗМІНИ У СИСТЕМІ БЕЗПЕРЕРВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ МЕДИКІВ

Законпроєкт 11527 пропонує додати до повноважень Міністерства охорони здоров’я: 

• визначення єдиних кваліфікаційних вимог до осіб, які здійснюють медичну, фармацевтичну реабілітаційну діяльність;
• розробку порядку атестації таких працівників, під час якої визначатимуть їхню відповідність цим вимогам;
• розробку порядку перевірки кваліфікації осіб, які навчалися за кордоном тощо.

Також МОЗ має затверджувати перелік спеціалізацій підготовки здобувачів вищої та фахової передвищої освіти у сфері охорони здоров’я, положення про інтернатуру, лікарську резидентуру, навчання на циклах спеціалізації та заходах безперервного професійного розвитку. 

Додатково, зміни до законів про працю мають встановити, що професійні стандарти у сфері охорони здоров’я затверджуються після погодження із МОЗ. 

МОЖЛИВІСТЬ ДЛЯ СУДОВОЇ СИСТЕМИ ВРАХОВУВАТИ УКЛАДЕНІ ЗА КОРДОНОМ РЕЄСТРОВАНІ ПАРТНЕРСТВА

В українському законодавстві є новела про колізійні норми, які дозволяють судам враховувати при вирішенні спорів з іноземцями законодавство їхніх країн. В частині сімейних відносин це працює лише для офіційних шлюбів. 

Колізійна норма – інструмент у міжнародному праві, який дозволяє врегулювати спори, до яких залучені іноземці. У сімейному праві він застосовується, коли один із партнерів є громадянином іншої держави чи коли спільне майно знаходиться за кордоном. В такому разі колізійна норма визначає, право якої країни необхідно застосовувати при вирішенні спору між партнерами. 

У Європі все більше країн легалізують реєстровані партнерства. В Україні спроби законодавчо врегулювати такі партнерства були, проте не отримали логічного завершення. Це стає викликом для нашої судової системи, яка не може вирішувати спори щодо таких відносин, які були зареєстровані за кордоном. Тому депутати запропонували не чекати легалізації реєстрованих партнерств, а дозволити судам вирішувати правові та майнові питання пар, які зареєстрували такі відносини за кордоном, за рахунок колізійних норм. Колізійні норми також поширять на фактичні шлюби (т.зв. цивільні шлюби), які визнаються в Україні. 

НЕПРАВИЛЬНО ОФОРМЛЕНА ЗАЯВА НЕ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВІДМОВИ У ПРИЗНАЧЕННІ ПЕНСІЇ

Законопроєкт уточнює, що Пенсійний Фонд не має права відмовити у призначенні пенсії, якщо заява оформлена не за зразком, але при цьому містить всю необхідну для оформлення інформацію та супутні документи. Це ж стосується і громадян, які звертаються за перерахунком пенсій. Таким чином Пенсійному фонду буде заборонено безпідставно відмовляти у призначенні пенсії, як це часто відбувається зараз, що створює додаткові бюрократичні перешкоди для майбутніх пенсіонерів та збільшує навантаження на суди.

Фото: depositphotos.com/ua/

Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня проєкту «Індекс реформ»

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»

«Вокс Україна»

«VoxUkraine» – аналітичний центр, який досліджує розвиток економіки, державного управління, суспільних та реформаторських процесів.

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства