Марина Пирожук
Працівники освіти, які 22 березня збиралися у Києві біля будинку уряду з акцією протесту проти політики нинішньої влади в галузі освіти, так і не домоглися виконання своїх вимог. Повернення 20-відсоткової надбавки – це той мінімум, який влада публічно пообіцяла зробити для освітян. Але й це не відразу.

Основні вимоги педагогічних працівників, які вперше за 10 років нагадали владі про себе, вийшовши під Кабмін з акціями протесту, влада так і не почула. А міністр освіти Дмитро Табачник навіть не спромігся вийти до своїх підопічних.

Згодом міністр заявив про готовність уряду повернути 20-відсоткові надбавки для всіх педагогічних працівників. Однак з якого місяця ці надбавки мали б нараховувати, він так і не уточнив. Напередодні Прем’єр-міністр Микола Азаров оголосив Табачнику сувору догану за те, що вчителі приїхали до Києва на акції протесту.

«Якщо ти зі своїми людьми не можеш знайти спільну мову, то бери шинель – іди домой» – так пан Азаров публічно повиховував свого підлеглого перед учасниками шостого з’їзду Федерації профспілок України.

Проте відразу ж пристав на пропозиції із залу, де засідали профспілки, помилувати Табачника і дати йому ще шанси.

Така вистава з перевихованням опального міністра Табачника засвідчила, що ані пан Азаров, ані Янукович і не збиралися серйозно реагувати на вимоги освітян, а тим паче вживати радикальних заходів щодо поведінки профільного міністра.

Обіцянка повернути 20-відсоткову надбавку освітянам – це окозамилювання, щоб останні не стовбичили перед комфортними робочими місцями урядовців. Представники опозиції заявили, що Азаров обдурив сотні тисяч освітян, оскільки обіцяні надбавки освітянам повертатимуть аж восени.

«БЮТ-«Батьківщина» зажадала від Азарова встановлення 20-відсоткової надбавки до зарплат освітян вже з 1 квітня цього року і нагадала, що попри й так жалюгідні зарплати вчителів «неконтрольована інфляція та чергове підвищенням владою тарифів на житлово-комунальні послуги «обнулять надбавки педагогам та перетворять їх на порожні папірці».

Наразі тариф педагога першого розряду становить трохи більше ніж 613 гривень, що є нижче за мінімальну зарплату в країні, яка становить 941 гривню. Власне, повернути гідну зарплату і гідне життя й було основною вимогою освітян, яку влада так і не почула, і навіть не прокоментувала.

Кошти у бюджеті є для мільйонерів, а вчителі обійдуться

Представник НУНС, член Комітету Верховної Ради з питань освіти та науки Леся Оробець вважає, що таким чином для влади «включилася червона лампочка». «Вчителі хотіли повернути надбавку і змінити тарифну сітку, за якою вчитель 1-ї категорії отримував би більше на 700 гривень, ніж зараз. Обидві умови не були виконані. Їх влада проігнорувала. Тому, як освітяни поводитимуться завтра, ніхто не знає», – каже вона.

Голова цього парламентського комітету Володимир Полохало між тим зауважує, що протестні настрої освітян лише посилюватимуться, оскільки висока інфляція та подорожчання життя привели вчителів до найбільш зубожілих верств населення. Він називає міфом заяви урядовців про брак коштів у бюджеті на вчителів.

«Міф про брак коштів у бюджеті, особливо на потреби вчителів, пенсіонерів, лікарів дуже активно експлуатується командою Януковича-Азарова. Своїми діями влада доводить зворотнє: у бюджеті знаходять мільйони на будівництво вертолітних майданчиків для потреб Президента, на вертольоти і літаки, збільшуються видатки на утримання Адміністрації Президента, уряду та парламенту і таке інше», – зауважив голова профільного Комітету агентству УНІАН.

Заяви ж про важкий спадок від попередників він також називає спекулятивними.

«Про спекулятивність заяв нинішніх можновладців стосовно важкого успадкованого економічного стану свідчить й той факт, що саме за цієї влади кількість мільярдерів збільшилася втричі. Розмови про те, що українська промисловість не подужає високу ціну на російський газ виявилися грою, оскільки всі ці мільярдери і є власниками великих підприємств», – нагадав владі Полохало.

Саме на великі зовнішні борги, високу ціну на газ, успадкованими від попередників, та надмірні видатки на Євро-2012 нарікав Президент Янукович, пояснюючи падіння добробуту українців під час проекту «Розмова з країною». І жодного слова про надмірні бюджетні видатки на утримання його ж адміністрації та інших урядових інституцій, про завищені суми у фінансуванні Євро-2012 та інші зловживання, на які безкінечно вказують опозиціонери та преса.

Тоді ж Янукович пообіцяв, що уже наступного року українці відчують покращення життя. Поки ж, за логікою глави держави, українці мусять почекати.

Чи чекатимуть обіцяного покращення життя освітяни із середньою зарплатою 1000 гривень, чи полишать школи і підуть на ринки або в еміграцію, – це насамперед питання не вчителів, а саме влади. Якщо, звичайно, ця влада зацікавлена в тому, щоб українські діти вчилися у школах і в професійних педагогів. Якщо це так, то вона зобов’язана почути освітян ще до того, як вони знову зберуться під вікнами Кабміну.

Не менш важливе питання, яке нарешті мусить вирішити сама влада, – це перебування на посаді міністра людини, яка відверто ображає та принижує частину українців і яка впродовж року не припиняє збурювати освітянську громаду.

Інакше, припущення деяких експертів про те, що в Януковича за відповідні винагороди найняли на службу міністра освіти Табачника російські друзі українського глави держави, щоб той розвалював українську освіту, можуть видатися дуже правдоподібними…

Джерело: http://www.radiosvoboda.org/content/article/3537895.html#relatedInfoContainer