Про це йдеться в оприлюднених 23 березня висновках Венеційської комісії про відповідність міжнародним демократичним стандартам проєкту закону про внесення змін до закону України «Про політичні партії в Україні».

«Ці ініціативи, із внесення змін до законодавства про політичні партії, у цілому вітаються. При цьому багато положень проєкту закону відповідають попереднім рекомендаціям Бюро демократичних інститутів і прав людини (ОБСЄ/БДІПЛ) та Венеціанської комісії», — заявили міжнародні експерти з конституційного права.

У висновках особливо відзначається прагнення авторів законопроєкту зміцнити прозорість ключових питань, пов’язаних із реєстрацією і діяльністю політичних партій, запровадженням ефективніших вимог до звітності про фінансування партій та фінансового моніторингу, забезпеченням гендерної рівності.

«Заслуговує на увагу, що ця ініціатива має за мету посилення ролі, статусу і важливості політичних партій у процесі стимулювання розвитку демократичних політичних партій, як важливого елементу демократичного урядування», — підкреслили у Венеційській комісії.

Водночас, як відзначається, законопроєкт передбачає надмірне регулювання деяких питань, які зазвичай можуть вирішуватися політичними партіями самостійно. І це може викликати занепокоєння у частині забезпечення внутрішньої автономії у діяльності політичних партій, що захищається свободою об’єднань.

Окрім цього, відзначається у висновках, правова база для заборони політичних партій виписана у законопроєкті у загальних політичних термінах. У цьому контексті експерти рекомендують визначити у проєкті закону ширший спектр санкцій, які б чіткіше були адаптовані до тяжкості порушень.

У документі Венеційська комісія і ОБСЄ/БДІПЛ рекомендують українським законодавцям переглянути деякі статті законопроєкту. Зокрема, це стосується усунення вимоги щодо створення місцевих осередків у щонайменше п’яти областях; усунення вимоги, за якою партія може бути зареєстрована лише за рік після оголошення про її заснування; скасування вимоги про обов’язкову реєстрацію членів партії у єдиному державному реєстрі; перегляду положень, які занадто втручаються до автономії політичних партій; перегляду непропорційних обмежень на внесення пожертв партіям фізичними особами; чіткішого визначення повноважень контролюючих органів щодо діяльності політичних партій; та розширення переліку санкцій за різні порушення і забезпечення пропорційності таких стягнень.

Як повідомляв Укрінформ, голова комітету Верховної Ради України з питань правової політики 30 грудня 2020 року направив до Венеційської комісії і Бюро демократичних інститутів і прав людини (ОБСЄ/БДІПЛ) запит щодо висновків про відповідність міжнародним демократичним стандартам проєкту закону про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні».

У грудні 2020 року комітет з питань правової політики ВРУ ініціював публічні консультації щодо підготовки проєкту закону про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні».

На обговорення були винесені питання щодо ролі та статусу політичних партій; внутрішньопартійної демократії; фінансування діяльності політичних партій.