У чому ефективність ветеранських просторів і як їх розвивати

У рамках роботи нашого проєкту «Центр підтримки громад» нам «падає» чимало запитів щодо роботи ветеранських просторів. Якісь запити мають технічний характер, інші потребують більш ґрунтовних пояснень на ідеологічному рівні.

У нас у Тренінговому центрі є окремий вишкіл, який пояснює, що таке ветеранський простір, як його створити, яка діяльність є найбільш притаманна для нього, де брати ресурси на його створення та функціонування, де шукати партнерів.

У цьому матеріалі ми спробуємо концентровано пояснити всі ці моменти.

Але спочатку трохи історії. Першим класичним простором можна вважати Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій, який був створений у лютому 2016 року. Наш «Дім ветерана» у Житомирі ми створили у 2018 році. Окремим явищем у розвитку ветеранських просторів в Україні є проєкт «ВетеранХаб++» – благодійний фонд, який має регіональну мережу і є прикладом співпраці із соціально-відповідальним бізнесом. 13 січня 2020 року Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб видає наказ №8, яким рекомендує інструмент ветеранських просторів до масштабування всією країною.

Через субʼєктивні причини держава на тривалий час дистанціювалась від роботи ветеранських просторів – просто не помічала такий інструмент у принципі. Це не означає, що ветеранські простори не зʼявлялись. Ні, інструмент підхопили громади, громадські організації та соціально-відповідальний бізнес. Ефективність такого інструменту була такою високою, що зʼявилась потреба у стандартизації роботи просторів. Після зміни керівництва Мінвет видає наказ №168 від 05.06.2024 саме про стандартизацію роботи ветеранських просторів. Наказ оприлюднюється під час роботи Всеукраїнського діалогу «Громади ветеранам» у рамках мотиваційного виступу тодішнього в.о. міністра Олександра Порхуна. Після цього ідея стандартизованих ветеранських просторів потрапляє до цілісної концепції політики героїв Президента Зеленського, який посилює все це відповідним указом №512/2024, в якому передбачається, до речі, створення Стратегії ветеранської політики, а одним із інструментів зазначено розвиток мережі ветеранських просторів. На тому ж форумі «Громади ветеранам» у Вінниці наша команда презентувала Посібник громадам та ініціативним групам «Що таке ветеранський простір та як його створити». У роботі над ним брали участь фахівці декількох ветеранських просторів, що входять до складу Коаліції та деякі експерти Мінвету. Видання посібника підтримала програма реінтеграції ветеранів IREX. До речі, не тільки ресурсами, але і певним баченням та методологією. За що їм окрема подяка.

На традиційному міжнародному ветеранському форумі у серпні 2024 року Міністерство у справах ветеранів презентує концепцію ветеранського простору «ВетеранPRO». Цю концепцію беруть у роботу певні представники регіональної влади та громад. Зокрема, буквально цими днями у Черкасах обласна влада відкриє такий ветеранський простір, створений на основі відповідних рекомендацій.

Як відомо, із бюджетних пріоритетів Міністерства у справах ветеранів планується залучення 450 млн. грн на розгортання 80 ветеранських просторів. Як саме буде розгортатися мережа, напевно, найближчим часом повідомить сам Мінвет. Але все таки зупинімось на питанні, що таке ветеранський простір, і чому цей інструмент настільки ефективний.

Перше і головне: ветеранський простір – це інструмент реінтеграції ветеранів. Із самого початку правильно закладаймо принципові поняття. Його ефективність безпосередньо залежить від ступеня ефективності інших проєктів, зокрема і фахівця із супроводу ветеранів і демобілізованих осіб. Оскільки саме ветеранський простір як комунальну установу Мінвет визначив як ідеальне місце працевлаштування фахівця із супроводу. Слід розуміти, що сьогодні основна частка фахівців із супроводу працевлаштовані у комунальних установах системи соцзахисту.

Друге: не думайте, що ветеранський простір – це стіни, дороге обладнання та мармурова підлога. Ні, ветеранський простір – це насамперед люди. Команда навчених і злагоджених фахівців, які супроводжують наших ветеранів і членів родин, перенаправляють або надають послуги.

Третє: говорити про зональний розподіл, а отже, про технічні характеристики самого приміщення можливо тільки після того, як буде затверджена сама проєктна сутність ветеранського простору. Простіше кажучи, не розсаджувати фахівців по вже наявних комірках-кабінетах, а розбудовувати простір відповідно до концепції його діяльності.

Четверте: стандартизація діяльності і послуг ветеранського простору. Дуже важливий напрям роботи. Треба розуміти, що у ветеранських просторах в різних регіонах фахівці мають працювати за єдиними стандартами та алгоритмами. Але це не означає, що у всіх просторах буде вичерпно однаковий набір послуг. Завжди кожен простір матиме свою специфіку. Хтось активно працює з родинами зниклих, хтось спеціалізується на групах взаємопідтримки дружин загиблих, хтось звертає увагу на спортивну реабілітацію.

Пʼяте: дуже важливим додатковим інструментом роботи ветпростору є мобільні бригади. Суть полягає в тому, що супровід чи послуги, які надаються у ветпросторі, мають бути доступними всім ветеранам і членам родин, незалежно від місця їх проживання або складності їх фізичного чи психічного здоровʼя. Для цього є мобільна бригада, що може прибути до ветерана і на полонину, і до сусіднього будинку за рогом.

І останнє: наскрізність інструментів ветеранської політики. Треба розуміти, що ідеальний ветеранський простір працюватиме в громаді, в якій керівництво розуміє важливість ветеранської проблематики, усвідомлює її наскрізність, де проведені відповідні управлінські реформи, навчені за єдиною методикою всі фахівці, які співпрацюють з ветеранами (соціальні працівники, адміністратори ЦНАПів, карʼєрні радники, поліцейські, лікарі тощо), реалізовано проєкт «фахівця із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб». Усі ці елементи – взаємоповʼязані й доповнюють один одного. Тому громади, які сьогодні реалізовують проєкт фахівців із супроводу ветеранів, мають розуміти, що наступний крок – створення повноцінного ветеранського простору зі стандартизованим якісним супроводом і послугами.

Оксана Коляда, голова правління ГО «Простір можливостей», міністерка у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб (2019–2020) 

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства