Війна в Україні стала геополітичним землетрусом, який змінив відносини між ЄС і росією – Боррель
російське військове вторгнення в Україну у лютому 2022 року стало геополітичним землетрусом, який мав для ЄС серйозні економічні та соціальні наслідки, та поворотним пунктом в відносинах між росією і ЄС, що спонукав європейські країни позбавитися залежності від російської енергії.
Як повідомляє Укрінформ, про це у своєму блозі на сайті Європейської служби зовнішніх дій написав Високий представник ЄС Жозеп Боррель.
«Минув бурхливий рік. Вторгнення росії в Україну стало геополітичним землетрусом. Воно спричинило, зокрема, серйозну енергетичну кризу в ЄС. Разом з цим, незважаючи на нашу залежність від імпорту російських викопного пального, ми не піддалися на шантаж путіна. Ми змогли заповнити нестачу (газу. – ред.) та завершити важливі реформи для прискорення енергетичного переходу. Вони мали великий геополітичний ефект», — написав Жозеп Боррель.
Він зауважив, що у 2022 році путінська агресія проти України стала домінуючою подією. Ця війна вже спричинила загибель десятків тисяч людей в Україні та багаточисельні воєнні злочини, що були здійснені російськими військами. Коли путін зрозумів, що не зможе перемогти Україну, він вирішив знищити її, зокрема, її енергетичну інфраструктуру, щоб приректи населення країни на холод та на темряву в зимових умовах.
«Окрім України, ця війна спричинила серйозну енергетичну кризу в Європі, через дії росії з перетворення енергії на зброю. володимир путін, очевидно, вважав, що глибока залежність ЄС від імпорту російського викопного пального, особливо від газу, дозволить йому розділити ЄС, та утримати його від активної підтримки України. Саме тому, ще з 2021 року, він почав обмежувати поставки російського газу в ЄС, незважаючи на наявність довгострокових контрактів між російськими постачальниками та європейськими споживачами. Він лише посилив цю політику шантажу після 24 грудня», — зауважив Високий представник ЄС.
Він нагадав, що така політика кремля спричинила кризу на європейському енергетичному ринку, коли ціна на газ на Нідерландському спотовому ринку TTF у серпні перевищила 300 євро за мегават/годину, у порівнянні із 20 євро за мегават/годину у 2020 році. У поєднанні із проблемами на французьких АЕС та із скороченням виробництва гідроелектростанцій через кліматичні зміни, такі дії росії спровокували серйозні проблеми для бізнесу та для соціальної сфери ЄС, поставили під загрозу енергетичне постачання цієї зими.
Незважаючи на енергетичний шантаж путіна, країни-члени ЄС зберегли єдність у рішучій підтримці України, включаючи постачання зброї. На енергетичному фронті вони відповіли започаткуванням енергетичної плану RePowerEU, який включає ряд негайних заходів для зниження енергетичного цінового тиску на європейські домогосподарства та бізнес.
Починаючи з серпня поточного року ЄС вирішив ввести ембарго на поставки російського вугілля та відмовився від російської нафти з грудня, одночасно погодивши із партнерами запровадження граничної ціни на російську нафту у торгівлі із третіми країнами. Ці заходи призвели до значного зменшення російських надходжень від торгівлі викопними ресурсами.
ЄС зміг компенсувати нестачу російського газу збільшенням поставок скрапленого газу LNG. Країни ЄС змогли вчасно заповнити газові сховища напередодні зими, завдяки суттєвим зменшенням споживання газу та електроенергії.
«Цікаво, як швидко відреагувала Німеччина. Газовий імпорт з росії був скорочений з 55 відсотків на початку 2022 року до майже нуля, і щодо нафти – від 40 відсотків до нуля. Це стало поворотним моментом у відносинах між ЄС і росією, які були до цього моменту глибоко обумовлені енергетичними проблемами», — сказав Високий представник ЄС.
В результаті цих зусиль ціна на газ на європейському спотовому ринку повернулася до показників минулого лютого, до початку російського вторгнення в Україну, а ціна на газ повернулася до рівня січня минулого року. Разом з цим, енергетичні ціни все ще залишаються високими, що зробить поточний, 2023 рік, ще одним важким роком з точки зору постачання газу. Для вирішення цієї проблеми ЄС вирішив здійснити спільну закупівлю до 15 відсотків газових резервів, та запровадив граничну ціну на закупівлю газу для стабілізації європейського енергетичного ринку.
Жозеп Боррель нагадав, що у розпал енергетичної кризи, ЄС ухвалив заходи із боротьби проти кліматичних змін та для прискорення декарбонізації усієї європейської економіки. Зокрема, це стосується оновлення європейського законодавства та визначення нових цілей щодо скорочення шкідливих викидів СО2 до 2030 року. Цільові показники такого скорочення викидів були підвищені з попередніх 43 відсотків до 62 відсотків, у порівнянні із показниками парникового забруднення у 2005 році.
«У 2023 році агресивна війна росії проти України, енергетична та кліматична кризи та їх економічні та соціальні наслідки залишатимуться ключовими проблемами для ЄС та для світу. ЄС буде продовжувати підтримувати Україну та чинити спротив російським намірам перетворити енергію на зброю шляхом прискорення процесів декарбонізації своєї (європейської – ред.) економіки. Це також буде вимагати роботу із нашими партнерами для стабілізації глобальних енергетичних ринків та для допомоги найбільш вразливим країнам зустріти наслідки створення цього нового геополітичного середовища», — додав Жозеп Боррель.
Як вже повідомлялося, з початку російського вторгнення в Україну ЄС проявив дієву солідарність із боротьбою народу України із російськими загарбниками, почав надавати суттєву політичну, економічну, фінансову, гуманітарну та військову допомогу. Для того, щоб зірвати таку допомогу, росія почала цілеспрямовано скорочувати постачання енергоресурсів на ринок ЄС, спровокувала світову енергетичну та продовольчу кризу. ЄС відповів диверсифікацією шляхів постачання енергії, особливо газу, заходами економії енергії та підвищення енергоефективності економіки, а також прискоренням розвитку джерел поновлювальної енергії.
