Олександр Мотиль

Зрозуміти Януковича – надзавдання? Виступаючи перед Атлантичною радою під час візиту до США, Віктор Янукович робив заяви, які мають мало спільного з дійсністю. Схоже, президент України живе у придуманій ним Країні чудес. Поради із розуміння Януковича дає політолог Олександр Мотиль у статті, яку опублікував інтернет-портал Атлантичної ради США (Atlantic Council).

24 вересня в Атлантичній раді у Нью-Йорку відбувся ланч з президентом України Віктором Януковичем. Присутні на ньому представники політичної і бізнесової еліти ставлять собі питання: що ж він мав на увазі під сказаним і, що важливіше, – під тим, чого не сказав. Добре те, що „промову”, скоріше за все, написали його посіпаки – українською або ж, можливо, російською – а потім переклали такою-сякою англійською (помітним був брак означених та неозначених артиклів). Тому можна припустити, що вона відображає погляди Януковича, а не його американського наставника, політичного консультанта Пола Манафорта.

Важливо не забувати, що хоча Янукович і запевняє у своїй щирості, він – передусім продукт радянської політики та ідеології, а також їхнього нинішнього втілення в його рідному регіоні – реакційному промисловому поясі України, Донбасі. Це означає, що йому відома важливість слів та маніпуляції ними.

Отож поки американці маневрують януковичевою лінгвістичною „Країною чудес”, їм можна порадити не забувати наступні рекомендації щодо перекладу. Пройдімося декількома головними заявами Януковича і визначимо, що ж вони насправді означають чи що за ними криється.

Заява: „Вперше в новітній історії України президент, уряд і парламент (якщо точніше, то сформована коаліція більшості) рухаються в одному стратегічному напрямку, а не в трьох різних, як було раніше”.

Дійсність: Янукович не згадує про те, що ця небачена єдність – продукт грубого конституційного ошуканства, яке дозволило його Партії регіонів сформувати більшість в парламенті і, відповідно, уряд.

Заява: „Я ставлю жорсткі, але здійсненні вимоги зі скорочення видів ліцензування на 90%, скорочення масштабів та сфер діяльності контролюючих органів до мінімально можливого рівня заради істотного зниження податкового тиску”.

Дійсність: Збір урядом надходжень до бюджету істотно нижче цільового показника, внаслідок чого податкові інспектори напосіли на малий та середній бізнес, який Янукович, як він стверджує, нібито підтримує. Ще важливіше те, що Янукович не може пояснити, як ліберальні заходи, що він їх відстоює, поєднуються з авторитарною бюрократією, в якій домінує одна партія, – його власна – і наміром ніколи не передавати владу опозиції, яку люди Януковича публічно заприсяглися ліквідувати.

Заява: „Ці та інші заходи вже принесли перші відчутні результати – ми не просто зупинили безпрецедентне для мирного часу економічне падіння, а й започаткували поступовий розвиток економіки: за перші півроку ВВП зріс на 6%”.

Дійсність: Як всім відомо, жодна урядова політика не може одразу ж відобразитися на зростанні ВВП. Завжди потрібно декілька місяців, можливо, навіть більше. А отже економічне зростання в Україні у першій половині 2010 року завдячує радше політиці уряду Тимошенко чи, що ймовірніше, загальному підйому в глобальній економіці. Наслідки політики Януковича ми побачимо лише в 2011 році.

Заява: „На мою думку, вам буде цікаво, як я розумію демократію. З усіх різноманітних визначень мені найближче наступне: демократія означає стабільні державні інститути, широкі громадянські свободи і справедливість. Держава, в якій ці принципи порушуються, приречена на корупцію, хаос, беззаконня та авторитаризм”.

Дійсність: Жоден політолог-теоретик, який поважає себе, не визначатиме демократію як стабільність плюс широкі громадянські свободи, плюс справедливість. Демократія, як міг би поцікавитися Янукович, – це „влада народу”, що передусім означає чесні і вільні вибори, в яких беруть участь життєздатні конкуруючі партії. Янукович нічого не сказав про вибори, а це означає, що його партія планує залишатися при владі на невизначений час, незважаючи на незручності у вигляді місцевих виборів, які пройдуть у жовтні 2010 року, і парламентських виборів, які мають відбутися в 2012-му. Зверніть також увагу на те, що Янукович нічого не каже про конкретні свободи, як-от свобода зібрань та свобода слова, оскільки вони систематично порушуються з моменту його приходу до влади. І нарешті Янукович навмисно уникає терміну „верховенство права”, який означає безсторонні інституції та процедури, вважаючи за краще говорити про „справедливість”, яку, як заявляють всі авторитарні лідери від Путіна в Росії до Лукашенка в Білорусі, саме вони можуть вершити найкраще.

Заява: „Публічну дискусію на національному рівні стосовно концепції громадського телебачення, яку я ініціював, завершено. В найближчому майбутньому на розгляд парламенту буде подано законопроект, який прокладе шлях принципово новим засобам масової інформації – таким, політику яких визначатиме громадянське суспільство”.

Дійсність: Зверніть увагу, Янукович каже, що політику громадського телебачення визначатиме „громадянське суспільство” – тобто окрім іншого мається на увазі, що нинішні ЗМІ, а особливо критики Януковича, не відображають громадянське суспільство. Таким чином, можна бути певним, що уявлення Януковича про громадянське суспільство не включає в себе опозицію. Що важливіше, можна бути певним у тому, що „громадянське суспільство” буде представлене якимось призначеним Януковичем „громадянським” органом, всі члени якого будуть соратниками та/або ставлениками Януковича. І можна бути цілковито певним у тому, що вони перетворять телебачення на рупор президента.

Заява: „Я категорично не погоджуюся із заявами про те, що в Україні згортають свободу слова. Що стосується окремих війн за вплив у сфері ЗМІ, які нещодавно широко обговорювалися, я повинен з усією відповідальністю наголосити, що влада з ними ніяк не пов’язана. Це сутичка бізнесових інтересів чи суперечки між менеджментом ЗМІ і працівниками”.

Дійсність: Янукович нічого не каже про те, що до цих воєн за вплив має стосунок найбільший медіа-магнат України Валерій Хорошковський, який водночас є главою української Служби безпеки. Остання нещодавно розпочала процес вибіркового залякування науковців, журналістів та іноземців. Хорошковського, до речі, призначив Янукович.

Заява: „Чи відобразиться на наших відносинах коригування нашого курсу на євроатлантичну інтеграцію і визначення позаблокового статусу як головного керівного принципу у сфері безпеки?… До речі, термін „позаблоковий” чи „позаблоковість” – не є найбільш адекватними тут, оскільки ера військових блоків завершилася дуже давно разом з „холодною війною”. Але, принаймні, він чіткий і зрозумілий. Я вважаю, що принцип неучасті нашої країни в будь-якому військово-політичному альянсі найбільше відповідає нинішнім геополітичним реаліям”.

Дійсність: Зверніть увагу, що Янукович уникає слова нейтралітет. Це не випадково. Як йому відомо, нейтралітет означав би відмову від військової присутності росіян в Криму. І навпаки, терміном «позаблоковість» можна гратися. Як відомо з історії, позаблокові держави можуть не приєднуватися до Заходу (як Югославія) чи Сходу (як Індія). І при цьому Янукович повинен знати, що навіть позаблокові держави не дозволяють іноземним військам мати бази на своїй території. Коли ці бази все-таки є – а Янукович подовжив право Чорноморського флоту Росії залишатися на своїй базі ще на 25 років – вони фактично відмовляються від позаблоковості.

Заява: „Ухвалення цього рішення посприяло послабленню напруги, яка існувала в Україні і у всій Європі через можливість вступу України в НАТО”.

Дійсність: Янукович забув сказати, що вступ України в НАТО входив до планів президента Кучми та його власних до того, як Помаранчева революція 2004 року їх обох зганьбила. Пов’язана з НАТО „напруга”, яка виникла в Україні після 2004 року, була винятково справою рук Януковича та його посіпак з Партії регіонів.

То що ж зрештою насправді сказав Янукович перед Атлантичною радою? Що він правий, що його критики помиляються і що наміру покидати пост він не має.

Можливо, це і є стабільність, але тільки у Країні чудес.

Олександр Мотиль (доктор наук, Колумбійський університет, 1984 р.) –редактор при Атлантичній раді, професор політології в Університеті Ратґерса (Ньюарк).

Фото з сайту президента України (www.president.gov.ua)

Джерело: http://glavred.info