Про це у Брюсселі під час брифінгу заявила речник Єврокомісії Дана Шпінант, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«За нашою інформацією поки що, до того як ми почали цей брифінг, він (запит) не був отриманий. Ми готові обговорювати цю справу з Україною. Енергетична політика дійсно має зовнішньополітичний вимір, який є дуже важливим. Ми будемо обговорювати це питання з країнами-членами та із сусідніми країнами. У тому, що стосується України, — це буде предметом обговорення, що відбудеться невдовзі», — сказала Шпінат.

У свою чергу, речник Єврокомісії з питань енергетики Тім Макфі нагадав, що «Північний потік — 2» не є спільним проєктом в інтересах усього Європейського Союзу. У цьому контексті метою Єврокомісії завжди було забезпечити, щоб цей проєкт, якщо буде побудований, функціонував прозорим та недискримінаційним шляхом, із належним регуляторним наглядом та у відповідності з міжнародними та європейськими правовими нормами у сфері енергетики.

«Виконання енергетичної політики має значення для ЄС і для його країн-членів. Після набуття чинності оновленої Газової Директиви у 2019 році ЄС має чіткі правила, що застосовуються до всіх трубопроводів, які заходять на європейський ринок із третіх країн. Ці правила спрямовані на уникнення преференційних підходів. Єврокомісія уважно слідкує за виконанням Директиви країнами-членами, і зокрема, Німеччиною, яка заявила про її повне поширення на «Північний потік – 2», — зауважив речник ЄК.

«Єврокомісія взяла до уваги заяву уряду Німеччини та Сполучених Штатів, і вітає потужні зобов’язання Німеччини слідувати букві та духу Третього енергетичного пакету стосовно «Північного Потоку – 2», — додав Макфі.

Він зауважив, що Україна є надійною транзитною країною, і ЄС сприятиме виконанню поточної транзитної угоди на транспортування російського газу, яка є чинною до 2024 року, на основі енергетичних правил ЄС, що застосовуються в Україні.

«Ми готові також сприяти обговоренню щодо продовження цієї транзитної угоди. Водночас ми інтенсивно працюємо з Україною, щоб підтримати її перехід до більш чистих енергетичних джерел, таких як сонячна та вітрова енергетика, у відповідності із положеннями Зеленого Курсу», — повідомив речник Єврокомісії.

Він зауважив, що енергетична політика ЄС не є лише національною справою, вона потребує координації між ЄС і його країнами-членами. Єврокомісія має намір обговорити з країнами-членами деталі з імплементації цієї угоди , щоб забезпечити, що будь-які заходи координуватимуться у дусі солідарності.

Як повідомляв Укрінформ, у Міністерстві закордонних справ підтвердили, що українська сторона не брала участь у підготовці угоди США і Німеччини щодо добудови «Північного потоку — 2». Водночас Україна продовжує діалог з усіма партнерами щодо бачення шляхів зменшення ключових енергетичних загроз із боку Росії та посилення енергетичної стійкості України та Центральної Європи.