• Wednesday, 17 February 2016 13:30
• Hits: 4896
• 
• 

{jcomments on}Якою буде Україна з Президентом Януковичем? Чи зміниться обличчя України на міжнародній арені? Що чекає на країну у разі перемоги цього кандидата, за яким курсом вона рухатиметься як у своїй зовнішній, так і внутрішній політиці? (Думки політологів)

Бондаренко Кость:Віктор Янукович є висуванцем консервативних кіл України, які наразі асоціюються із східноукраїнськими групами великого бізнесу. Він відповідно є людина російської культури, російського орієнтування взагалі, але в той же час його не можна назвати орієнтованим на Росію в економічному плані. Донецьке лобі, не зважаючи на свою російськомовність , російськокультурність, завжди ревниво ставилося до російських бізнес-структур в українській економіці. Мовляв для себе тримаємо. І тому не можна однозначно стверджувати, що його орієнтир буде виключно проросійськими. У зовнішній політиці він відстоює ідею активного нейтралітету. Він вважає, що Україні непотрібно вступати в НАТО і не потрібно форсувати вступ до Євросоюзу. Стосовно загальної політики, то вона буде швидше скерована на отримання ширших, більших політичних та економічних прав президента, на те, щоб все ж таки політична модель управління зводилася до єдиного центру. У разі перемоги Януковича політична боротьба лише загостриться, оскільки він матиме опозиційну щодо нього більшість у парламенті і опозиційний щодо нього уряд. Навряд чи варто чекати також економічного пожвавлення з президентом Януковичем.

Жданов Ігор:

Янукович не приховує свої позиції. За президентства Януковича в Україні буде чітко друга російська мова. Він фактично буде реалізовувати євразійський проект розвитку України. У внутрішній політиці передовсім він постарається впровадити російську мову як другу державну, що призведе до втрати ідентичності України, оскільки мова – це душа народу. Зараз ситуація така, що як би ми там не говорили, російська мова переважає на побутовому рівні, і зрозуміло, що в разі отримання статусу другої державної , у змаганні виграє російська. У зовнішній політиці, то я не виключаю що ми знову побачимо відродження проектів, які були за його прем’єрства. Це Єдиний економічний простір, створення єдиного митного простору з Росією та Білоруссю і таке інше. Якщо говорити про Європу, то він не ставить собі за мету вступ до ЄС, а отже не варто очікувати широкої співпраці з Європейським Союзом.

Бала Віталій:

Є побоювання, що коли виграє Янукович, то певні сторінки його біографії не дадуть можливість Президенту України мати достатньо щирі і близькі стосунки з лідерами інших країн в рамках існування протоколів і традицій спілкування між лідерами країн. У цьому сенсі може бути певна консервація і Україні важко буде рухатися в політичних аспектах. В економічному напрямку теж можуть бути неприємні моменти. Президентські вибори не вирішать проблеми, які нині має Україна, особливо якщо переможе Янукович.

Голобуцький Олексій:

Я не хочу бути ангажованим, скажу про елементарне. Якщо президентом стане Янукович, ця перемога не зовсім виглядатиме легітимною, оскільки він переміг в першому турі у 9 областях. Він може власне і бути президентом лише 9 областей, і не буде президентом України. Це остаточно поділить Україну на два табори. Якщо Янукович стане президентом, він не зможе втілювати загальнонаціональну політику і це може призвести до того, що його президентство триватиме максимум півтора роки. Янукович, претендуючи на президентське крісло, виголошує гасла, які може втілити лише прем’єр. Це певний обман. Стосовно зовнішнього курсу за президентства Януковича? Я думаю, що Україна для більшості західних держав є країною третього сорту. Навряд чи там зважатимуть на судимості чи на якусь специфіку Януковича. Тут проблема більше у тому, хто з кандидатів забезпечить стабільність у країні. У цьому сенсі Янукович виглядає менш привабливим, ніж Тимошенко.

Цибулько Володимир:

Практика політичних комунікацій у Віктора Януковича дуже куца. У нього практично є один коридор на міжнародній арені, куди він входить реально і де його сприймають – це Росія через міжпартійні зв’язки з партією «Єдина Росія» Все решта для нього по-суті є закритим. З огляду на його життєві якості, він очевидно має і позитиви- управлінський досвід і стійкість виживати за будь-якої поразки, але у нього немає міжнародної комунікації. Фактично будучи главою держави і не маючи цієї міжнародної комунікації він потрапить у дивну ситуацію, коли років півтора від нього світ дистанціюватиметься. Там витримуватимуть паузу і придивлятимуться до його поведінки, до його декларацій, до його дій і таке інше. При чому будуть дуже пильно приглядатися. Всі пам’ятають , як після підписання Універсалу Янукович їхав за кордон і відмовлявся від узятих на себе зобов’язань. Для олігархів така кандидатура дуже важлива, бо вони врахують, що після кризи середній клас залишається без фінансів, а в умовах міжнародної ізоляції вони зможуть дорозподілити національні ресурси. Тому олігархи й роблять ставку на Януковича. Бо є ще неподілене майно-транзитний ресурс, земля, природні ресурси і таке інше. Олігархи прагнутимуть спочатку це поділити, а уже потім йти на конституційну реформу і дострокові вибори. Така модель не виключається. Тому Януковича підтримують олігархи. Треба сказати, що з цих причин у міжнародній певній ізоляції зацікавлені і олігархи. Це не означає звісно, що Україна миттєво увійде в єдиний економічний простір, але те, що Янукович стане лідером індустріальної бізнесової хвилі, а не країни, очевидно. Довкола Януковича немає інформаційного, постіндустріального бізнесу, це все виключно експлуатація ресурсів. Через це й такі високі ставки робляться на його кандидатуру, аби розподілити надра, землю. Коли усе це державне майно буде поділене, вони розраховують, що уже новий президент не зможе порушити питання про реприватизацію набутого всього за цей період, бо перегляд майнових стосунків, реприватизація не входить в демократичну практику. Оце головне завдання буде президента Януковича.

Фесенко Володимир:

Якщо перемагає Янукович на президентських виборах, то в країні перемагає смуга політичної нестабільності. У Януковича немає власної більшості, власного уряду, тому він змушений буде боротися. Отже Україну як мінімум на півроку чекають конфлікти. У Януковича не буде можливості реалізовувати свої соціально-економічні обіцянки. Він багато чого наобіцяв, зокрема підвищення соціальних стандартів. А як він це буде реалізовувати? Він може підписати указ, але ж ці питання вирішує уряд, а не президент. Може бути ситуація, що Янукович в статусі президента буде боротися за владу. Тому нас можуть чекати і дострокові парламентські вибори і активна боротьба і до виборів і після них. Що буде після дострокових парламентських виборів, теж не відомо. Не факт, що Янукович і Партія регіонів зможе організувати парламентську більшість як до виборів, так і після виборів. Тому я думаю, що політична нестабільність за президента Януковича триватиме в Україні дуже довго. У зовнішній політиці, можна передбачити, що політика Януковича буде проросійською, оскільки виборці Януковича налаштовані на розвиток відносин з Росією. Крім того, на відміну від Тимошенко, Янукович немає контактів з європейськими політиками. Там він сприймається як чужий і це може звичайно обмежити можливості України з точки зору європейської інтеграції. Янукович може багато говорити про європейський вибір, але можливості будуть обмежені. Ба більше, президент Янукович може стати певним аргументом для україноскептиків в Брюсселі. Там можуть сказати, а навіщо нам далі мати справу з Україною, дамо їм статус сусіда і цього достатньо. Якщо зараз перед Україною на шляху до Європи горить жовте світло – очікування, то з президентом Януковичем нам можуть включити червоне світло і сказати, що Україна немає перспектив членства у Євросоюзі. Під впливом Росії, Янукович може наполягати і на вступі України до митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном.

Небоженко Віктор:

Якщо Янукович стає президентом України, то одне фінансово-промислове угруповання донецьке підминає під себе всі олігархічні групи. Це будуть мабуть називати початком демократії, а насправді це буде створенням єдиного економічного авторитаризму. В той же час, Янукович буде ще більшим розчаруванням для Москви, ніж Лукашенко зараз для Кремля. Тому що Янукович швидше буде їздити на Захід, ніж у Москву. Там його толерантно слухатимуть, а в Москві сваритимуть і вимагатимуть політичних та економічних поступок. Таким чином через рік Москва з роздратуванням усвідомить, що Янукович такий самий, як і всі решта українці. За Януковича в країні все ж таки буде парламентсько-олігархічна республіка. Він не зуміє провести конституційні зміни. Можливо він щось зробить з парламентською більшістю, але при цьому олігархи постараються оселитися саме в парламенті і усі рішення ухвалюватимуться у суперечливий спосіб в бермудському трикутнику – між українськими олігархами, президентом і парламентом. І в цьому сенсі ми знову можемо повернутися в епоху раннього Кучми. Західним країнам буде важко вести дискусію з Януковичем, у якого немає своїх політичних поглядів, і по-друге з людиною, котра казатиме їм, що поїде перед тим порадитися з Москвою. Зупиниться увесь переговорний процес. Ми зупинимося просто у своєму євроінтеграційному русі. Але при цьому всі донецькі олігархи і політики захочуть мати шенгенську візу, вілли на Лазурному узбережжі, рахунки у західних банках і уже це їх змусить рахуватися із Заходом не менше, ніж з волею Москви.

Color I Color II Color III Color IV Color V Color VI