В’ячеслав Чорновіл загинув не внаслідок ДТП, його вбили. Про це в ефірі «4 каналу» заявив колишній заступник генерального прокурора України Микола Голомша. Така заява від прокурора (нехай і «екс») такого рангу – це екстраординарна подія. Тож галасу в інформаційному просторі було багато, відреагував навіть Офіс Генпрокурора.

«Ми розслідували справу про вбивство Чорновола… І встановили, що Чорновола було вбито. Було вбито чотирма ударами кастету у потиличну ділянку голови і таким самим кастетом було добито водія (Євгена Павлова, — Ред.)… – сказав пан Голомша, а потім додав: –  Безперечно, що не ДТП. Було встановлено відключення подушок безпеки, підробку огляду місця події, було встановлено вбивство на Волині основного свідка. Коли ми відкопали труп, там були важкі метали в кістках. І ми розкрутили експерта, який сказав, що він не проводив розтин тіла Чорновола».

Що ж, подробиці, якими поділився Микола Голомша лише вкотре підтвердили те, що українське суспільство вже понад 20 років обговорює: смерть В’ячеслава Чорновола у березні 1999 року – не нещасний випадок, а добре підлаштоване політичне вбивство.

Але…

Тарас Чорновіл: «Версія Голомші має нерозв’язане питання»

«Микола Голомша взяв участь у звичайній телепрограмі, куди його запросили, скажемо так, як цікаву постать. Як-не-як, але він колишній заступник генпрокурора, який в часи Ющенка піднімав і курував багатьма резонансними справами – Гонгадзе, Івасюка, того ж Ющенка. Себто тема розмови – не лише справа мого батька, проте, вочевидь, про це журналіст також не міг не запитати», — коментує Укрінформу син В’ячеслава Чорновола Тарас Чорновіл.

Однак, на його думку, нічого вкрай сенсаційного, нового, як це одразу ж подали більшість вітчизняних ЗМІ, з уст пана Голомші не прозвучало.

«Голомша сказав, що В’ячеслава Чорновола убили, що це було політичне вбивство, що слідство дуже грубо фальшувалося. Це абсолютна правда. Він сказав багато речей, з якими я стовідсотково погоджуюся. Мені здається, що нема людей в Україні, які вірять у те, що це була звичайна аварія. Все було сплановано. Але згадка про так зване добивання кастетами… Всі чомусь вирішили, що це нова інформація. Втім, їй вже близько 20 років. Голомша подібні речі казав вже десятки разів. У нього виникла версія, що так могло бути, бо воно на це схоже. Я тут є скептиком», — наголосив пан Чорновіл-молодший.

Припущення про сліди ударів кастетом по голові В’ячеслава Чорновола, продовжує він, були висловлені під час однієї з повторних експертиз на основі фотоматеріалів.

«Насправді, це неоднозначно (про кастет), і ми з паном Голомшою це обговорювали і в слідстві, і в суді. Не було ексгумації, не було дослідження тіла В’ячеслава Чорновола, а були дослідження фотографій, які були зроблені при першій — сфальсифікованій експертизі. Тоді експерт – не судово-медичний, а експерт із фізики твердих тіл – вказав на сліди на черепі, які не можна, з його погляду, пояснити аварією. Він вважав, що вони нагадують сліди від ударів кастетом. Дійсно, такі удари не характерні аварії, але слідство жодної відповіді на його заяви, на його окрему думку, не дало», – пояснив Тарас В’ячеславович.

Нічим не доведено, каже він, що удари кастетом справді були.

«Може, вони з’явилися вже потім, під час проведення першої медекспертизи… Може, це сталося в той момент, коли краном витягували машину з-під КамАЗу і були якісь удари чи притискання. Тож припущень багато… — розповідає пан Чорновіл, і додає: — Ми допитували всіх учасників НП. І отримали свідчення, які заперечували версію про добиванні кастетом. Тому що, по-перше, машина соратників батька, яка слідувала за ним, під’їхала до місця через 30-40 секунд після зіткнення. Вони були за півтора кілометри, вони бачили момент аварії, коли виходили з-за повороту. За цей час звідкись підбігти до машини і нанести удари просто неможливо. По-друге, ці удари не можна було нанести. «Тойота» була так зім’ята, що засунути руку в салон і там розмахнутися ніяк би не вийшло. По-третє, удар при зіткненні з КамАЗом був такої сили, що ані водій, ані пасажир, мій батько, який сидів поруч з ним, просто не могли вижити. На мою думку, вбивство мого батька сталося винятково через підлаштовану автомобільну аварію, але аж ніяк не через добивання кастетом».  

Прокоментував він і версію про «відключені подушки безпеки».

«Чи могли бути відключені подушки? Так, могли. Або ж вони могли просто не спрацювати, тому що аварію підлаштовували дуже професійно. За кермом КамАЗу сидів не сільський шофер Куделя, а інша людина… Проблема в тому, що це питання взагалі не досліджувалося. Ба більш того, за пару місяців після аварії слідство терміново дало дозвіл на утилізацію «Тойоти». Вона (машина, — Ред.) була орендована, тобто не була «рухівська». Так от, машину ліквідували, і зробили це так, що не було жодних протокольних фактів, жодних фотографій… Ми навіть не змогли чітко встановити, чи була подушка безпеки навпроти пасажира. А тому робили сотні запитів, навіть до виробника авто… Твердження пана Голомші про те, що подушка була відключена мають право на існування, однак слідство, яке, вкотре наголошу, фальсифікувалося з перших же днів, цього факту не встановило», — стверджує він.

На заключне наше запитання, в якому статусі перебуває справа нині, а також, чи вірить він у те, що нинішня (чергова) заява Голомші і реакція на неї зможе щось змінити у розслілувані, Тарас Чорновіл відповів коротко: «Зараз справа «висить», тобто перебуває в неробочому стані: не закрита, але й не розслідується. Чи вірю я в те, що може щось змінитися в розслідуванні смерті мого батька? Скажу так, для цього потрібна політична воля».

Сергій Горбатюк: «Ставити крапку в цій справі зарано»

У матеріалах справи про смерть В’ячеслава Чорновола цілком можуть знайтися моменти, які дадуть підстави для подальшого розслідування. Про це в коментарі «Радіо Свобода» заявив колишній заступник генерального прокурора Сергій Горбатюк.

На його думку, в цій справі ставити крапку зарано.

«Голомша мав би добитися розслідування, коли був на посаді заступника генпрокурора. Є питання: наскільки це відповідає істині. Є довідка про ознаки вбивства Чорновола, я її колись знайшов у кабінеті заступника генпрокурора, де працював. Треба піднімати матеріали справи, бо наприклад, судмедексперт не писав, щодо безпосередньо кастету… Він міг бачити якісь ознаки травмування, що дозволяло би висувати таку версію. Гадаю, що на пустому місці Голомша цього би не казав. Але якщо він сказав «А», то має сказати і «Б», тобто пояснити, на чому ґрунтуються такі заяви», – зауважує Горбатюк.

А тим часом…

В Офісі генерального прокурора Укрінформу повідомили, що версія умисного вбивства В’ячеслава Чорновола перевіряється слідством, а даних про «удари кастетом» в матеріалах справи немає.

Цитуємо відповідь ОГП на наш запит: «Слідством перевіряється версія скоєння умисного вбивства народного депутата України. (…) Згідно з висновком комплексної комісійної судово-медичної, транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 29 жовтня 2018 встановлено, що ушкодження, які було виявлено при судово-медичній експертизі тіла В’ячеслава Чорновола та в ході експертизи решток його ексгумованого тіла, є такими, що сформувалися внаслідок травмування особи, що перебувала у салоні транспортного засобу при зіткненні автомобіля з перешкодою. В матеріалах, що надані для експертизи, не міститься інформації про ушкодження, які мали б ознаки ударної дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, в тому числі «кастета», що виходили б за межі комплексу характерних ушкоджень пасажира при ДТП»

Політичні експерти: «Перспектива доведення справи Чорновола до логічного кінця на сьогодні видається малоймовірною…»

Політолог Дмитро Сінченко переконаний, що відновлення поаноцінного розслідування вбивства Чорновола, чи іншого подібного злочину, обов’язково потягне за собою розслідування бездіяльності органів, які не виконували свою роботу.

«Тобто потрібно буде розслідувати не тільки саме вбивство, не тільки притягнути до відповідальності вбивць, посередників і замовників, а і тих, хто перешкоджав розслідуванню в попередні роки. Важко уявити, що це коли небудь відбудеться», — каже пан Сінченко.

Тому ці заяви, швидше за все, так і залишаться заявами.

«Питання щодо вбивства Чорновола неодноразово підіймалися в різні роки, екс-слідчий з цього приводу навіть цілу книжку написав, в якій аргументовано довів, що це було саме вбивство, і висловив свої підозри щодо замовників і виконавців. Але жодного зрушення у справі не відбулося», — наголосив політолог. Тож в даному разі питання не стільки в тому, чи розкриють цю справу, скільки в тому, для чого саме сьогодні про цю справу згадали.  

Своєю чергою юрист, народний депутат VIII скликання (фракція «Самопоміч») Руслан Сидорович каже, що, передусім, виходячи з загальних норм КПК, наслідком такого повідомлення мало би бути відновлення розслідування. Але…

«Трагічна загибель В’ячеслава Чорновола у ДТП вже досліджувалася, справа неодноразово закривалася/поновлювалася. І з урахуванням строків, що минули, проблематичності виявлення речових й інших ключових доказів, перспектива доведення факту вбивства на сьогодні видається малоймовірною», — стверджує юрист.

«Фактологічного підтвердження цієї інформації немає. Тому, як і раніше, суттєвих наслідків не буде», — вважає голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. 

Такі підозри, наголошує політолог, з’являються не вперше: і по самій загибелі Вячеслава Чорновіла, і по розслідуванню є багато питань.

«Втім, коли пройшло більше 20 років… Навряд чи вдасться встановити істину», — підсумував пан Фесенко.

Мирослав Ліскович. Київ