Як передає Укрінформ, про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в авторській статті для видання Foreign Affairs (США), повідомляє пресслужба МЗС.

“Нерозумно думати, що надання такої гарантії зробило б Путіна хоч трохи менш агресивним. Історія доводить, що запевнення у позаблоковості України чи будь-якої іншої країни регіону жодним чином не втамовують апетити Путіна: навпаки, вони їх ще більше розпалюють. Найкращий спосіб відповіді на подібні ультиматуми — взагалі їх ігнорувати. Водночас не ігнорувати дедалі агресивніших намірів Путіна. Нині він не лише розглядає можливість нового повномасштабного вторгнення в Україну, але і прагне зрештою перебудувати всю безпекову архітектуру Європи на шкоду Заходу. Надто довго Захід не хотів сприймати серйозно путінські амбіції та відповідав на них повільно, нерішуче та слабко. Час діяти з позицій сили”, — зазначив Кулеба.

Він нагадав, що у низці нещодавніх публічних виступів президент РФ звернувся з вимогою до США надати “надійні та довгострокові юридичні гарантії”, що НАТО не буде розширюватися на Схід.

За словами Кулеби, цілком зрозуміло, чому Росія вимагає від України поступитися її амбіціями набуття членства в ЄС і НАТО, але набагато складніше зрозуміти, для чого будь-кому на Заході підігравати цим нерозумним ідеям.

Він також наголосив, що реакція західних партнерів на агресію у 2014 році була надто слабкою.

“У 2014 році Захід — США, ЄС та НАТО — запізнився із реакцією, яка спершу була надто слабкою. Серйозні економічні санкції були введені лише після місяців війни та загибелі 298 безневинних пасажирів літака Малайзійських авіаліній рейсу MH17, який російська ракета збила у липні 2014 року. Захід поволі почав ізолювати Росію та коригувати свою політику. Але нерішучість 2014 року заохотила Росію на подальші агресивні дії, зокрема кібератаки, втручання у вибори та політичні вбивства опонентів Путіна за кордоном”, — зазначив Кулеба.

Міністр також нагадав, що у 2018 році стратегічна мета набуття членства в ЄС і НАТО була закріплена в Конституції України, що спонукало Путіна наполягати на тезі, що “позаблоковість України є ключем до розв’язання кризи”. Водночас, на думку глави зовнішньополітичного відомства, історичні факти спростовують реалістичність таких пропозицій.

На початку 2014 року Україна була де-факто та де-юре позаблоковою країною. Чинний на той момент закон 2010 року закріплював позаблоковий статус України та відсутність будь-яких намірів вступу до будь-якого військового блоку. Не було і широкого загальнонаціонального обговорення перспективи членства в НАТО; основним лейтмотивом Революції гідності, яка розпочалася у 2013 році, був не військовий союз, а економічна та політична інтеграція з ЄС. Якщо позаблоковість не зупинила Путіна від нападу на Україну у 2014 році, то складно уявити, як вона могла б зупинити його зараз”, — підсумовує Кулеба.

Міністр також назвав необдуманою ідеєю пропозиції деяких експертів, аби натиснути на Україну та примусити її до односторонніх поступок і компромісів, які нібито мали б зробити Путіна більш миролюбним. Наприклад, Москва давно вимагає від Києва “прямого діалогу” з Донецьком і Луганськом, двома окупованими Росією регіонами на сході України.

“Україна завжди відкидала цю вимогу з очевидних причин: Росія — сторона конфлікту, і ми не дозволимо їй виставляти себе посередником”, — наголосив Кулеба.

За словами міністра, нинішні вимоги російського президента ставлять країни заходу перед складним вибором.

“Вимоги Путіна надати йому гарантії щодо нерозширення НАТО — це дилема. Якщо Захід поступиться, Росія, безперечно, буде щасливою отримати новоспечене право вето щодо зовнішньої політики України та процесу ухвалення рішень в НАТО. Якщо ж Захід відкине ці вимоги, Путін також буде задоволеним, бо це допоможе йому створити свіже ідеологічне підґрунтя для нового вторгнення в Україну”, — зазначає міністр.

Кулеба також зазначив, що сам факт того, що Путін шукає нове ідеологічне підгрунтя задля вторгнення в Україну, вказує, що він може стояти на межі ухвалення великих рішень: наприклад, спроби перекроїти безпековий порядок, який склався в Європі після завершення Холодної війни. Створивши кризу, він сподівається запросити Президента США Джо Байдена за стіл переговорів для її вирішення та для розподілу сфер впливу на мапі Європи.

Водночас, зазначає міністр закордонних справ, Захід не повинен ані потурати Росії, погоджуючись на переговори щодо НАТО, ані робити Росії подарунки, відкидаючи їх. Найкраща стратегія для Заходу — просто ігнорувати їх. Продовжувати раунди переговорів, не піддаючись тиску Путіна щодо України та НАТО.

Паралельно США та європейські союзники мають посилити стримування Росії.

“Мета України проста: мир завдяки силі. На нинішньому етапі США та європейські союзники мають продовжувати говорити з Путіним, аби виграти час для посилення України до такого рівня, який зробить саму опцію нового військового вторгнення неможливою для Росії. Коли такий рівень буде досягнутий, з’явиться можливість справедливого політико-дипломатичного врегулювання на Донбасі, а також, нарешті, вступу України до ЄС і НАТО”, — зазначив Кулеба.

Він запевнив, що народ України ніколи не зверне зі шляху до ЄС та НАТО.

“Ми ніколи не звернемо з нашого шляху, хоч як на нас тиснутиме Росія — або США чи наші європейські партнери. І коли я чую, як деякі експерти на Заході починають казати, що близькість до НАТО є “чутливим” питанням для Путіна, у мене виникає до них лише одне питання: а життя та майбутнє 44 мільйонів українців для вас так само чутливі?”, — наголосив Кулеба.

Як повідомляв Укрінформ, у четвер увечері відбулася півторагодинна телефонна розмова президентів України та США за підсумками переговорів президентів США та Росії. Президент США Джо Байден запевнив, що вступ до Північноатлантичного альянсу є виключно питанням України та країн-членів НАТО.

Про це сказав керівник Офісу Президента Андрій Єрмак в ефірі програми «Право на владу», коментуючи підсумки розмови Байдена з Главою Української держави Володимиром Зеленським.

Фото: mfa.gov.ua