Про це заявила віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в інтерв’ю національному телемарафону, передає Укрінформ.

«Така ймовірність (зміни закону щодо конкурсного добору кандидатур на посади суддів Конституційного Суду – ред.) є завжди. Але, знову ж таки, ми вважаємо, що цей закон потрібно виконувати, а не продовжити вносити в нього постійні зміни. Більше того, ми не можемо сьогодні мати гарантій, що знову не буде змінена позиція, як це відбулось з висновком Венеційської комісії», — сказала Стефанішина.

Вона нагадала, що парламент ухвалив цей законопроєкт на основі остаточного висновку Венеційської комісії, який був оприлюднений ще наприкінці листопада, закон надійшов на підпис Президенту і був підписаний. За словами віцепрем’єрки, ані вона, ані парламент чи Президент не мали інформації про те, що Венеційська комісія має намір змінити свій остаточний висновок «протягом фактично вихідних».

«Для нас це безпрецедентна ситуація. Я більше десяти років співпрацюю з Венеційською комісією, і вперше бачу, щоб такий поважний орган змінював свій остаточний висновок, не комунікуючи це з українською стороною. Тому я абсолютно не погоджуюсь з тим, що закон набрав чинності всупереч рекомендаціям Венеційської комісії. Він був підписаний Президентом, і лише після того або в той самий день ми отримали висновок Венеційської комісії», — зауважила урядовиця.

Стефанішина додала, що з огляду на це українська сторона зараз вестиме відповідні консультації. Водночас вона акцентувала, що міжнародні партнери мають усвідомлювати, що немає більш зацікавленої сторони у тому, щоб цей конкурс відбувся прозоро і відкрито, ніж український уряд і Президент.

«Адже це більше ніж просто процес відбору суддів Конституційного суду – він вирішальний з точки зору семи рекомендацій. Тому, власне, будь-які рекомендації щодо додаткових експертів мають ще дискутуватися. Прозорість відкритість конкурсу передбачена самим законом. Ніхто не має можливості на нього впливати. Більше того, ці негативні досвіди попередніх конкурсів враховані в умовах цієї комісії. Тому я сподіваюся, що міжнародні партнери номінують своїх експертів, і ми зможемо запустити цю роботу і не затягувати дискусії», — спрогнозувала віцепрем’єрка.

Вона також зазначила, що закон створює підстави, щоб конкурсний добір суддів КСУ був прозорий, а 50 відсотків складу групи, яка відбиратиме суддів Конституційного суду, складатиметься з міжнародних експертів, без яких засідання групи і ухвалення рішень неможливе.

«Тому ми хотіли б віднайти баланс між оперативністю запуску цього органу і створенням простору довіри щодо його функціонування», — резюмувала Стефанішина.

Як повідомляв Укрінформ, 13 грудня Верховна Рада ухвалила в цілому закон щодо конкурсного добору кандидатур на посади суддів Конституційного Суду.

Водночас перший заступник голови антикорупційного комітету Верховної Ради Ярослав Юрчишин заявив, що до закону про нову систему відбору суддів Конституційного Суду на початку 2023 року можуть внести зміни, які мають усунути політичний вплив під час відбору суддів КС.

У вересні ВР ухвалила у першому читанні законопроєкт № 7662 щодо вдосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду на конкурсних засадах, який був переданий до Венеційської комісії. Згідно з документом, депутатські фракції та групи не зможуть висувати кандидатури на посаду суддів КСУ. Натомість передбачено створення допоміжного органу – Дорадчої групи експертів, яка допомагатиме оцінювати відповідність кандидатів на посаду суддів КСУ. Особи, які не отримають рекомендацію Дорадчої групи, припиняють участь у конкурсі.

24 листопада Венеційська комісія надала терміновий висновок щодо законопроєкту про внесення змін до процедури відбору кандидатів у судді КСУ.

Посли країн «Великої сімки» 9 грудня наголосили на важливості передбачення у законопроєкті №7662 вирішального голосу для залучених незалежних експертів у питанні відбору суддів КСУ.