Про це повідомив голова парламентської фракції партії «Голос» Ярослав Железняк у Телеграмі, посилаючись на проєкт рішення парламентського комітету, передає Укрінформ. 

«Тепер потрібно ще одне голосування в Раді (за статтею 131 Регламенту), щоб виправити юридичну колізію. Інакше не підпишуть», — зазначив депутат.

За його словами, проблема виникла через те, що врахували одночасно три поправки (396, 398, 406), які суперечать одна одній. «Відповідно тепер хочуть знову переголосувати статтю 5 закону. Стаття про те, як олігарх визнається олігархом», — додав Железняк.

Він опублікував фотокопію відповідного проєкту рішення Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Там зазначається, що внаслідок одночасного врахування поправок 396, 398 і 406 було ухвалено рішення про викладення статті 5 закону в різних редакціях.

«З метою усунення зазначеної неузгодженості пропонується: звернутися до Голови Верховної Ради України з пропозицією усунути зазначену неузгодженість у порядку, визначеному статтею 131 Регламенту Верховної Ради України», — йдеться у документі.

Комітет пропонує викласти статтю 5 закону в редакції, яка передбачає, що рішення про визнання особи олігархом ухвалюється Радою національної безпеки і оборони на підставі подання Кабінету Міністрів, члена РНБО, Нацбанку, СБУ або Антимонопольного комітету України.

Водночас врахована поправка №398 передбачає, що вносити особу до Реєстру олігархів буде Національне агентство з питань запобігання корупції за звернення спеціальної комісії. Серед авторів цієї поправки — Голова ВР Дмитро Разумков.

У Фейсбуці спікер подякував комітету і парламенту за підтриману правку.  

«Тепер НАЗК за зверненням спеціальної комісії буде вносити особу до реєстру олігархів! Деолігархізація триває!» – зазначив Разумков.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 23 вересня ухвалила Закон «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» (проєкт №5599).

Депутати розглядали документ постатейно, застосувавши до нього відповідну процедуру згідно зі статтею 119 Регламенту Верховної Ради.