На порталі Верховної Ради з’явився текст законопроекту №5369, яким президент пропонує ліквідувати Окружний адміністративний суд Києва.

Що передбачає документ? Окрім, власне, ліквідації ОАСКу –  створення нового суду – Київського міського окружного адміністративного суду (КМОАС), юрисдикція якого буде поширюватися на місто Київ.

З дня набрання Законом чинності, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя та невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його віданні, до Київського окружного адміністративного суду (КОАС). З дня початку роботи нового суду – КМОАС – КОАС має невідкладно передати йому справи, територіальна юрисдикція яких поширюється на місто Київ.

Законопроект подано як невідкладний.

Це, власне, все (текст проекту вмістився на одну сторінку).

Як напередодні устиг повідомити голова Верховної Ради Дмитро Разумков, депутати можуть взятися за ліквідацію ОАСКу вже наступного тижня. «Ми бачили багато скандалів, пов’язаних з Окружним судом. Я думаю, що це є зона відповідальності Президента. Він може це робити, я думаю, що цей законопроект відповідає тим подіям, які були пов’язані з ОАСК останнім часом», — заявив спікер парламенту.

Що ж, будемо чекати і уважно слідкувати за тим, хто і як з народних обранців голосуватиме за ініціативу президента (кожне «проти» та «утримався/утрималась» покаже, кому судді-«вовчики» з ОАСКу – братчики). Наскільки якісний цей документ, за що його можна похвалити? Зрештою, чи є до нього якісь конкретні претензії, може, чогось бракує?

Законопроект вирішує локальну проблему існування ОАСК у теперішньому вигляді, і це вже добре

«Позитив в тому, що у разі прийняття президентських законопроектів, ОАСК припинить своє існування, а на його місці має з’явитись новий міський адмінсуд», — коментує адвокат, експерт з питань правової політики Максим Костецький.

Однак, це не означає, що Вовк і Ко не зможуть потрапити у майбутній суд, їхнє майбутнє документ жодним чином не вирішує. Ліквідація суду, каже адвокат, не означає автоматичне звільнення суддів. «Їхній статус судді залишається незмінний, а чіткий перелік підстав для звільнення чи припинення повноважень передбачений Конституцією. Однак, не перебуваючи на посаді судді ОАСК, вони не зможуть реалізовувати свої повноваження. Тобто будуть суддями без суду, але при цьому отримуватимуть зарплату», — додав Костецький.

«Законопроект вирішує локальну проблему існування ОАСК у теперішньому вигляді, і це добре. Усунення Павла Вовка, безумовно, варто вітати. Тому проекти про ліквідацію ОАСК однозначно заслуговують на підтримку», — каже голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.

Керівник судового напрямку Центру протидії корупції Галина Чижик доповнює колег і каже, що зараз найважливіше – аби народні депутати не зволікали з розглядом та прийняттям цього законопроекту. «Якщо підуть на друге читання, то є великі ризики, що текст перепишуть, спробувавши відстрочити ліквідацію чи включити додаткові гарантії для суддів ОАСК, приміром, їх автоматичне переведення до новоствореного суду. В такому разі це буде просто зміна таблички, тоді як мета законопроекту наразі – повернути суспільству доступ до правосуддя, в якому чинні судді ОАСК відмовляють роками», — акцентує пані Чижик.

Свою позитивну оцінку також надали експерти Центру політико-правових реформ: «В умовах коли чинні механізми притягнення до кримінальної та дисциплінарної відповідальності щодо суддів ОАСК не працюють (перешкодою для цього є кругова порука, політичні протекції, а також використання суддями ОАСК гарантій недоторканності і незалежності судді), ліквідація ОАСК є виправданим кроком, оскільки дасть змогу припинити «торгівлю правосуддям».

…Втім, не обійшлося і без традиційних «але».

Про «вовчих» друзів з ВРП, перевантажений справами КОАС та незрозумілу поки що процедуру формування нового КМОАС

Таких «але» експерти нарахували три.

Перше – стосується Вовка і його команди, які змушені будуть або подати у відставку, або пройти кваліфікаційне оцінювання. Без цього вони не зможуть взяти участь у конкурсі, який є обов’язковим при ліквідації чи реорганізації суду. І якщо з відставкою все зрозуміло, то з «кваліфікацінюванням»… Наразі виходить, що «проводити кваліфікаційне оцінювання і визначати яким буде цей «конкурс» будуть корумпована і нереформована Вища рада правосуддя і повністю підконтрольна їй Вища кваліфікаційна комісія. «Принаймні, це випливає із проголосованого в першому читанні законопроекту 3711-д. Якщо ці положення не зміняться до другого читання (в корупціонерів з ВРП не заберуть вирішальний вплив на формування ВККС), «конкурс» проводитимуть люди з ВРП, яких контролює… Павло Вовк», — каже Михайло Жернаков.

«Треба доопрацювати 3711-д, із якнайшвидшим запуском ВККС. Конкурсна процедура добору повинна бути незалежною від ВРП, прозорою та із залученням міжнародних експертів. В іншому разі можемо отримати чергового легітимізатора недоброчесних суддів», — наголошує Максим Костецький.

Утім не лише на 3711-д варто звернути увагу, але й провести перезапуск ВРП, вичистивши звідти недоброчесних членів та передбачивши прозору процедуру добору. «На розгляді народних депутатів також перебуває законопроект № 5068 про забезпечення доброчесності членів ВРП», — доповнює Галина Чижик.

Друге – стосується Київського окружного адмінсуду (КОАС), якому тимчасово передають усі справи ОАСКу. Цей суд, як наголошують юристи, також далеко не Високий суд Лондона. «Серед суддів КОАС також є багато цікавих особистостей, і вони можуть «начудіть» чимало до того, як буде створений новий КМОАС», — каже Жернаков.

Та це не єдина проблема. Як зазначали експерти ЦППР, ОАСК є одним із найбільш завантажених судів – в провадженні знаходиться понад 45 тисяч справ та ще понад 160 тисяч справ в архіві. Київський окружний адміністративний суд також є одним із «лідерів» за навантаженням серед інших адміністративних судів. Відтак передача справ з ОАСК до КОАС призведе до перевантаження суддів останнього.

«В опублікованому зверненні Ради суддів України сказано, що, враховуючи штатну чисельність суддів Київського окружного адміністративного суду (25 суддів), кожен суддя цього суду отримає додатково близько 2000 справ у своє провадження», — каже експерт програми реформування правоохоронної та судової систем Українського інституту майбутнього Олександр Чебаненко.

Більше того, така передача справ з одного суду до іншого призведе до того, що позивачі будуть роками чекати на своє законне та обґрунтоване рішення суду. «Це поставить під загрозу належну реалізацію конституційного права громадян, передбаченого статтею 55 Конституції України, на судовий захист», — зауважив експерт УІМ.

Експерти з ЦППР пропонують рішення: доцільно одночасно створити також Вищий адміністративний суд (за зразком Вищого антикорупційного суду), який перебрав би ексклюзивну компетенцію ОАСК щодо розгляду справ загальнодержавного значення у першій інстанції.

І останнє – третє – питання формування нового Київського міського окружного адміністративного суду. Експерти побоюються, аби він не перетворився на ОАСК-2. І нагадують, як попередня влада вже «ліквідовувала» сотні судів першої і апеляційної інстанцій. «В результаті, наприклад, з 27 апеляційних судів 26 продовжували очолювати ті самі люди. Поки окрема процедура формування КМОАС не передбачена законом (за аналогією з Вищим антикорупційним судом, де ключову роль грали незалежні міжнародні експерти, чи бодай за аналогією з Верховним Судом, де були приписані конкурсні процедури – психотести, співбесіди, участь Громадської ради доброчесності тощо), він, скоріше за все, буде формуватися так само, як формувалися місцеві і апеляційні суди за часів Порошенка», — вважає Жернаков.  

«Треба передбачити прозорі конкурсні процедури в новий міський адмінсуд, щоб не отримати чергових «звірів» у мантії», — доповнив Костецький.

Мирослав Ліскович. Київ