Таку думку висловила в коментарі Укрінформу експертка з питань Східної Азії, магістерка зовнішньої політики Наталія Плаксієнко-Бутирська.

«Це загальний «дзвіночок» і для нас, і для наших західних партнерів, що потрібно вести більш жорсткі розмови з Китаєм стосовно підтримки Росії, а не давати в його руки багато елементів впливу. М’яка риторика у діалозі з Пекіном і прагнення залучити його до конструктиву дає йому можливість удавати миротворця з великим вотумом довіри. Натомість із Китаєм наразі потрібно вести жорстку розмову. Він має постати перед вибором — або він підтримує справедливий мирний процес, або матиме наслідки як країна, яка стоїть на боці Росії», — сказала вона.

За словами Плаксієнко-Бутирської, якщо продовжувати робити вигляд, що Пекін насправді відграє конструктивну роль у досягненні миру в Україні, це даватиме Китаю ширші інструменти для підтримки Росії, просування російського бачення і при цьому допомагатиме Росії продовжувати війну.

«Тобто «нейтральність», спрямована на просування російських інтересів, вже очевидна, тому потрібно вести більш жорстку політику з Китаєм, щоб він усвідомив, що не можна сидіти на двох стільцях, а треба обрати сторону», — зауважила експертка.

Коментуючи підсумки візиту Путіна до Пекіна, вона привернула увагу до того, що у спільних заявах лідерів Росії та Китаю йдеться про координацію заходів, які стосуються глобального порядку, побудови міжнародної системи і спільних зусиль у протистоянні із Заходом.

«Цьому приділялося багато уваги, тому що це основна складова, яка об’єднує інтереси цих двох держав… Вони (Путін і Сі — ред.) всіляко підкреслювали незгоду з нинішнім світовим порядком, використанням санкцій, реакцією Заходу на російську агресію проти України, і заявляли, що виступатимуть спільним фронтом на «захист» Статуту ООН та міжнародного права. Тобто помітна їхня стратегічна взаємодія, і вони ще раз це підкреслили», — констатувала Плаксієнко-Бутирська.

За її словами, склад російської делегації певною мірою нагадав їй візит Путіна до Китаю 2022 року, коли йому треба було заручитися підтримкою Китаю в усіх сферах.

«Цього разу ми теж бачили, що були присутні у повному складі профільні міністри, голова Центробанку РФ, новопризначений міністр оборони. Це свідчить про те, що Путіну важливо було проговорити на різних рівнях взаємодію та підтримку Китаю в усіх галузях, які стосуються економіки та ведення війни. Ми не почули публічно про якісь домовленості, але вочевидь вони обговорювали торгівлю та розрахунки між собою. Принаймні росіяни напередодні візиту не приховували, що чекають рішення лідерів обох країн щодо полегшення економічної взаємодії», — нагадала Плаксієнко-Бутирська.

Водночас вона зауважила, що «якихось проривних речей» ми не побачили.

«Про «Силу Сибіру» не згадувалося, а це дуже важливий для Путіна проєкт. Вочевидь, домовленості по ньому немає, як і якихось інших великих інвестицій, вкладень, домовленостей», — зазначила експертка.

У цьому контексті вона припустила, що Путін і Сі обговорювали за лаштунками проблемні моменти, які у них виникли, «санкції, фінансування з огляду на тиск Заходу і те, що Китай не хоче світитися».

Як повідомлялося, російський лідер Володимир Путін 16-17 травня перебував з дводенним візитом у Китаї. Це другий його візит у Пекін менш ніж за рік і перший закордонний вояж після чергового “переобрання” президентом РФ.

За підсумками першого дня перемовин Сі та Путін оголосили про посилення співпраці в оборонній сфері, а також про спільність позицій щодо “українського питання”.

В американському Держдепі запропонували власне «мирне рішення» для завершення бойових дій в Україні. Представник установи Ведант Пател наголосив, що Китай «не може сидіти на двох стільцях».

Фото: uacrisis.org