Про це вона сказала в ексклюзивному коментарі кореспондентові Укрінформу в Гаазі.

“Судді живуть в сучасному світі, і ми сподіваємося, що вони все бачать. Правда на боці України, не тільки факти і право, а саме правда. І завдяки тому, що ми нічого не приховуємо від суду, ми повністю відкриті, ми надаємо багато інформації, я думаю, що це одна з наших сильних сторін не тільки в юриспруденції, а взагалі держави”, — сказала Золотарьова.

Варто зазначити, що сьогодні, 12 червня 2023 року, Україна мала слово в Суді в символічний день.

12 червня 2018 року Україна подала свій Меморандум до Міжнародного Суду ООН, який документально підтверджує серйозні порушення міжнародного права Російською Федерацією.

Меморандум разом із численними доказами доводить, що Російська Федерація порушила Міжнародну конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму (“Конвенція про фінансування тероризму”) та Конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

“З того моменту як ми почали серйозно готуватись вже безпосередньо до цих слухань, ми втратили рахунок днів. Дякую вам, що ви нагадали нам про те, що саме в цей день було подано меморандум”, — додала Золотарьова у коментарі кореспонденту Укрінформу в Гаазі.

Як повідомляв Укрінформ, Міжнародний суд ООН у червні проводить публічні слухання у справі щодо порушення Росією конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та про заборону всіх форм расової дискримінації.

Проходять два раунди виступів сторін: 6 та 12 червня виступає юридична команда України, 8 та 14 червня – Росії.

Міжнародний суд ООН 8 листопада 2019 визнав свою юрисдикцію у справі щодо порушення Росією двох конвенцій.

Україна 16 січня 2017 року подала до Міжнародного суду ООН позов проти Росії щодо порушення Конвенції про заборону фінансування тероризму та Конвенції про заборону расової дискримінації. Звинувачення, висунуті Росії, включають: надання зброї та інших видів допомоги незаконним збройним формуванням; збиття літака “Малайзійських авіаліній” рейсу MH-17; обстріли житлових районів Маріуполя та Краматорська; знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік Волновахи; вибух під час мирних зборів у Харкові; дискримінацію щодо української та кримськотатарської громад; заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу; хвилі зникнень, вбивства, самовільні обшуки, затримання; обмеження на викладання української й кримськотатарської мов.