Дженніфер Еністон по праву вважається однією з найпопулярніших акторок у світі. Навіть ті, хто не бачив жодного фільму або серіалу за її участю, знають обличчя Еністон з реклами, а ім’я — з безлічі публікацій у таблоїдах та постах у соцмережах про її особисте життя.

Еністон називають зіркою комедій. І вона згодна із цим. Проте її драматичний талант розкрився у серіалі «Ранкове шоу», другий сезон якого вийшов наприкінці минулого року. За роль журналістки та телеведучої Алекс Леві актриса була номінована на престижну премію «Золотий глобус».

Одразу після оголошення списку претендентів американське видання The Hollywood Reporter взяло інтерв’ю у 52-річної Дженніфер. З акторкою у її будинку розмовляла журналістка Лейсі Роуз. «ФАКТИ» підготували переклад цього відвертого інтерв’ю.

«Я не знаю, як плакати. Зате вмію сміятися. І це завжди допомагало мені відгородитись від темних часів»

Ось як Роуз описує початок зустрічі з Еністон.

Дженніфер Еністон зустрічає мене біля воріт свого будинку, розташованого на вершині мальовничого пагорба. Поруч із нею крутиться допитливий пес. «Давай, заходь!» — запрошує вона мене і одразу веде за собою на кухню. Там готує для нас обох свої фірмові коктейлі з колагеновими пептидами, антиоксидантами та іншими інгредієнтами. Усю цю суміш Дженніфер збиває у блендері. «Спробуй, я п’ю це щодня», — простягає вона мені склянку.

Всі друзі Еністон, а їх багато, стверджують, що вона була народжена для ролі гостинної господині. Її найвірніша подруга Крістін Хан, з якою Джен та її перший чоловік Бред Пітт створили спочатку компанію Plan B, а потім Echo Films, зізналася мені: «Ти приходиш до Дженніфер у гості, а в неї вдома так тепло та затишно. Взимку обов’язково горить вогонь у каміні. Бар ломиться від напоїв та закусок. А обіди Джен просто неперевершені! Таких смачних обідів я більше ніде не їла. Я кажу, що вже 20 років харчуюсь у ресторані «Дженніфер Еністон». Клянуся, вона точно додає в їжу якийсь афродизіак!

Актор Джейсон Бейтман, ще один давній друг Еністон, розповідає, що приходить до Джен разом із дружиною щонеділі. «Ми з’являємося на порозі години за півтори до вечері. Базікаємо, жартуємо, підколюємо один одного. Потім сідаємо за стіл. Під час вечері можемо щось подивитись по телевізору, або продовжуємо розмовляти. Якщо приходимо з дітьми, то закінчуємо наші посиденьки годині о дев’ятій вечора. А якщо діти вдома, то можемо засидітись і до першої години ночі. Уникати Джен ніколи не хочеться. Вона ніби застрягла у 40-х роках минулого століття — хоче, щоб усі її гості почувалися максимально комфортно. І їй це вдається!» — стверджує Бейтман.

Дженніфер, поки ми п’ємо коктейлі, влаштовує мені екскурсію по дому. Я знайома з ним заочно за фоторепортажем, який у 2018 році був опублікований у журналі Architectural Digest. Особливо мене вразили тренажерний зал із дзеркальними стінами та сад, створений відповідно до філософії дзен. З того часу Еністон майже нічого не міняла. Винятком є кімната, яка служила кабінетом її другому чоловікові Джастіну Теру.

«Вона була темною. Суміш бетону, пофарбованих стін та холодної підлоги. Дуже схожа на Джастіна. Я тут дещо переробила. На свій смак. І тепер називаю кімнату моєю печеркою. Люблю тут сидіти та читати нові сценарії. До речі, Джастін заїжджав до мене кілька тижнів тому. Захотів побачити свій колишній кабінет. Я показала. Йому дуже сподобалося», — каже Еністон.

Після завершення екскурсії ми розпочинаємо інтерв’ю.
Всі друзі Еністон стверджують, що вона була народжена для ролі гостинної господарки

— Готуючи коктейль для мене, ти сказала, що рада була повернутися до комедії після драматичної ролі в «Ранковому шоу». Чому? Тобі не подобається «брати роботу додому»?

— Дуже не подобається. Завжди намагаюся залишити її у студії. Зйомки другого сезону «Ранкового шоу» тривали сім місяців. Це дуже серйозне емоційне та фізичне навантаження. Мені пощастило, що поряд була Крістін Хан. Адже я не тільки граю в цьому серіалі, але ще є одним із продюсерів. І це вимотує, всі ці організаційні питання. Іноді хочеться все покинути. Але Крістін відразу поспішала на допомогу. А ще мене мучила думка про те, що я не драматична актриса. Я акторка комедійна. Я не знаю, як плакати. Натомість я вмію сміятися. І це завжди допомагало мені відгородитись від темних часів.

— В останній серії другого сезону твоя героїня вимовляє монолог. Серед іншого вона каже, що не передбачала, як її рішення працювати на телебаченні стане запрошенням для інших «копатися у її сексуальному житті». Її слова резонують із твоїм ставленням до цієї проблеми?

— Знаєш, почну свою відповідь здалеку. Головним сценаристом нашого серіалу є Керрі Ерін. У мене є відчуття, що вона знає якісь чаклунські штучки. У жовтні я отримала травму — мене доконав один із дисків у моєму хребті. Боліло так, що я не могла рухатися. Чотири доби була прикута до ліжка. Просто не могла підвестися. Керрі про це дізналася разом із іншими членами знімальної групи. І ось я збираюся вже в листопаді повернутися до роботи та читаю сценарій п’ятого епізоду. І бачу таку фразу: «Алекс не може рухатися (вона вдарилася, впавши на спину)». Уявляєш? Як Керрі передбачала таке? А тепер твоє запитання. Текст монологу написала Ерін. І вона підібрала саме ті слова, які завжди крутяться в моїй голові, коли хтось починає копатися в моєму особистому житті. Слова настільки точні й гострі, що мені не вистачило б сміливості їх вимовити самій. «Ідіть і трахніть самі себе! Досить ритися в моїй брудній білизні, потвори, дайте мені робити мою роботу і припиніть все це безумство!» — у цих словах є щось таке, що дає можливість відчути себе вільною.
Дженніфер Еністон та Біллі Крудап у серіалі «Ранкове шоу»

«У „Друзі. Возз’єднання“ ми зіткнулися з нашим минулим. І не всі спогади були приємними»

— Ти знялася також у спеціальному епізоді «Друзі. Возз’єднання». Наскільки мені відомо, ти і твої колеги з цього серіалу тривалий час чинили опір цьому проєкту. Що змінилося, чому ви погодились?

— У проєкт прийшов новий режисер Бен Вінстон. І ми всі загорілися. Спочатку дівчатка. «Не знаю, це його талант спокусив мене, чи його чарівність, або суміш того й іншого», — говорили ми одна одній. А потім і хлопці не витримали. Ми всі наче закохалися в нього. Він чудовий. І ми сказали «так».

— У результаті вийшло потужне нагадування про те, наскільки сильною була й досі залишається хімія між усіма, хто знімався в «Друзях».

— Це так. Нам справді було весело разом. Господи, ми були такі молоді й безтурботні. І ненавиділи босів, які казали нам: «Для зйомок цього епізоду ви не потрібні усі шестеро. Досить і чотирьох». А ми їм у відповідь: Що? Ви серйозно? І кого ви пропонуєте позбутися? Від Джої? Від Рейчел? Прокиньтеся! Ви не можете так вчинити!

Читайте також: «Друзі»: як змінилася зовнішність актрис культового серіалу

— І все ж таки возз’єднання далося вам важче, ніж можна було уявити, так?

— Подорожі в часі завжди важкі. Думаю, ми були надто наївні, припускаючи, що зустрітися всім разом у знімальному павільйоні через стільки років буде легко і кумедно. Ми зіштовхнулися з нашим минулим. Нахлинули спогади. І вони не всі були приємними. В молодості здавалося, що все життя ще попереду, і воно буде чудовим. А потім настають тяжкі часи. Саме такі спогади напали особисто на мене. А тут усюди камери. Усе це знімається. Емоції переповнюють. І були моменти, коли вони били через край. Не розумію, як вони потім усе це монтували.
Зірки культового серіалу «Друзі» зустрілися через 17 років після завершення проєкту

— А як ти представляла свою кар’єру та своє життя після «Друзів»?

— О, ці речі треба поділяти. Кар’єра — це одне, життя — трохи інше. Я була впевнена, що після успіху «Друзів» моя кар’єра розвиватиметься легко та стрімко. Але це не так. Були злети та падіння. І мені важко судити однозначно, чого було більше. Але я вдячна за це. Якби все в моїй кар’єрі та житті йшло гладко, я б не стала тією жінкою, яка зараз сидить перед тобою.

«Я сказала собі, що ніколи не стану такою, як моя мама»

— 2021 ознаменувався в мас-медіа відродженням інтересу до таких персон як Брітні Спірс і Моніка Левінські. Про них багато писали, переглядали їхнє життя крізь призму сьогодення. Якщо піддати такій же ревізії життя Дженніфер Еністон, щоб вийшло? Результат не жахнув би тебе?

— Не знаю. Мені здається, насправді нічого не змінилося в тому, як люди ставляться до знаменитостей. Раніше чутки поширювали мас-медіа, тепер це ще з більшим успіхом роблять звичайні люди, використовуючи соцмережі. Зізнаюся, я давно не читала таблоїди. Мені вистачає соцмереж. Я все ще мати близнюків? І я тільки збираюся народити їх у 52 роки ? (Сміється) . У мене часом виникає враження, що ЗМІ передали свій меч якомусь Джо Чмо, що сидить перед комп’ютером. І він цілодобово тролить, або як воно там називається. Тролить і булить людей у коментарях. Ось і все, що змінилося за ці роки. І я не можу зрозуміти, звідки у нашому суспільстві стільки жорстокості. Навіщо люди роблять це?

— І все ж ти тримаєш удар. Ти ніколи не втрачала самовладання на публіці, не голила голову наголо. Як тобі вдається витримувати такий тиск?

— Тільки завдяки друзям, які оточують мене. Крім того, у мене в юності був показовий приклад перед очима — моя мама. Вона почувала себе комфортно у ролі жертви. А це мені не подобалося. І я сказала собі, що ніколи не стану такою. Таке ставлення до себе — це отрута. Він роз’їдає тебе та твою душу зсередини. Ще один неприйнятний для мене спосіб сховатися від усього світу. Я волію виходити, займатися творчістю та отримувати задоволення. І я так і роблю. Майже як моя героїня у фільмі «Розлучення по-американськи». (Сміється)
Дженніфер Еністон: «Я волію не ховатися від світу, займатися творчістю і отримувати задоволення»

— Як ти думаєш, Голлівуд змінив своє ставлення до тебе як актриси?

— Я була тією, про яку заведено говорити «дівчина по сусідству». Проста, їй можна поплакатися в жилетку, поговорити про дрібниці. І мені це набридло. Набридло бути такою звичайною. Захотілося розмаїття. Якщо порівнювати з їжею, то я жадала додати у свій рецепт чогось гостренького, специфічного. Я розуміла, що якщо я цього не зроблю, то мене замучать сумніви. Невпевненість у собі самій. А раптом я не можу грати інших ролей? Може тому мені їх ніхто й не пропонує? Кінобізнес так влаштований. Студії не хочуть ризикувати. На драматичні ролі запрошують акторів, котрі вже довели, що можуть їх грати. Мало хто має сміливості сказати: спробуймо!

— Чи є режисери, з якими ти ще не працювала, але дуже хотіла б?

— Я б з радістю знялася в Уеса Андерсона (культовий американський режисер, який поставив фільми «Сімейка Тененбаум», «Готель «Гранд Будапешт», «Французький вісник». — Ред .).
Дженніфер Еністон: «Мені набридли ролі «дівчат по сусідству». Захотілося розмаїття»

— Я чула, що на початку кар’єри ти не хотіла зніматися в комедіях. Чи правда, що ти відмовилася від ролі у «Суботнього вечора у прямому ефірі»? І навіть посварилася через це з Лорном Майклзом (американський телепродюсер, творець культових шоу. — Ред.)?

— Не зовсім так. Це сталося незадовго до того, як я отримала роль у серіалі «Друзі». Я прийшла в студію, а там були Девід Спейд та Адам Сендлер. Господи, мені часом здається, що я знаю цих хлопців цілу вічність! Я була молода та дурна. Зайшла в офіс Лорна Майклза і сказала: «Я чула, що жінок на цьому шоу не поважають». Не пам’ятаю, що я сказала, але суть була саме така. Але самого Майклза на той момент там не було. Були хлопці, яких добре знала. Якби це був Лорн, я б, чорт забирай, не стала нести таку нісенітницю. Пізніше я все ж таки брала участь у парочці епізодів «Суботнього вечора у прямому ефірі». Була запрошена ведучою, і мені дуже сподобалося.

Читайте також: Ще хвилина — і мене не взяли б у серіал «Друзі», — Дженніфер Еністон

— А як сьогодні справи — Голлівуд побачив тебе такою, як ти хочеш?

— Я не знаю, бо не знаю, чи є ще те, що ми звикли називати Голлівудом. Кінобізнес став іншим. Він втратив свій блиск. Повільно і впевнено перетворюється на щось схоже на TikTok або Instagram. Акторів запрошують не за їхній талант, а за те, скільки у них передплатників та фоловерів у соцмережах! О Боже! Я вже перестаю розуміти, що відбувається. Втрачаю хватку. Я не сильна у цьому. І не готова приєднатися до TikTok, щоб залишитися в обоймі.

— Проте два роки тому, коли ти наважилася створити сторінку в Instagram, це спричинило фурор. Сайт практично ліг. Пам’ятається, ти встановила рекорд — набрала понад мільйон передплатників найшвидше в історії цієї соцмережі.

— І коли це трапилося, я сказала собі: «Фак. І що тепер?» (Сміється). І з того часу люблю повторювати: чи можу я зареєструватися в Twitter на один день, а потім закрити обліковий запис зі словами: «Це лайно». Відповідь очевидна — ні, не можу. Тому що люди реагують на твої твіти та пости, і ти маєш стежити за їхньою реакцією. Звучить жахливо, але так працює. І якщо ти вже вліз туди. То маєш продовжувати.

«Мене боляче ранили заяви на кшталт «вона віддала перевагу кар’єрі, а не дітям»

— Метт Деймон нещодавно висловився про те, як увага таблоїдів та соцмереж впливають на кар’єру акторів. Він, на відміну свого друга Бена Аффлека, зумів практично уникнути цього божевілля. Так ось, Деймон заявив: «Якщо люди мають можливість побачити 16 фотографій, на яких ти п’єш каву або гуляєш зі своїм собакою, то це, мені здається, зменшує їх бажання побачити тебе в кіно». Ти згодна з ним?

— Це дуже тонка грань — намагатися зберегти навколо себе ореол таємничості та водночас брати участь у житті суспільства. Сьогодні особливої різниці немає — вийти в люди, щоб пообідати у ресторані, або з’явитися у Instagram. Особливо розмиванню відмінностей сприяла пандемія. Я схильна до агорафобії (страх відкритого простору. — Ред .). І раніше перспектива повечеряти у ресторані лякала мене. Коли мене запрошували, виникала делікатна ситуація. Зараз я з полегшенням відповідаю: «Давайте відкладемо. Не зараз». За майже два роки пандемії я була у ресторанах не більше ніж п’ять разів. І це були одні й ті самі заклади, в яких я впевнена, бо я знаю — вони дотримуються правил і пускають лише вакцинованих. Знаєш, днями мене хтось назвав «ліберальною вакцино-діркою». Я все ніяк не можу зрозуміти, за що мене булять? Мене та тих, хто вакцинувався? За те, що ми хочемо, щоб люди не заражалися коронавірусом?! На мою думку, це хороша тема для суспільної дискусії.

— Як ти думаєш, підвищена увага до свого особистого життя якось вплинула на твою кар’єру?

— Я знаю лише те, що люди справді дуже цікавляться особистим життям знаменитостей. Моя робота, мої професійні якості від цього не залежать. Я приходжу на студію, щоб отримати роль і показую, на що я здатна. А вже продюсерам та режисерам вирішувати, беруть вони мене чи ні. А на інше мені начхати, що думають про мене всякі тролі. Я працюю, знімаюся, насолоджуюся життям. У мене чудові друзі. І мені цього достатньо для того, щоби жити. Раніше, зізнаюся, я брала надто близько до серця всі ці чутки про мою вагітність або заяви на кшталт «вона віддала перевагу кар’єрі, а не дітям». Слухайте, яке право маєте ви говорити про мене? Адже ви поняття не маєте про те, що зі мною, чому у мене немає дітей, про медичний аспект цього питання. Ви ж не знаєте, чому я не можу мати дітей, чи не так? Ці люди нічого не знають про мене. І тому їхні заяви ранять ще болючіше, від цього вони ще гірші.

— Пам’ятаю, як Глорія Естефан (популярна американська співачка кубинського походження. — Ред .) одного разу висловилася про те, чому жінок заведено оцінювати за їхнім сімейним статусом чи за тим, народжували вони чи ні. Глорія сказала…

— Вона сказала: «Думаю, ми всі глибоко в лайні». (Сміється) Послухай, у Доллі Партон (відома американська співачка та актриса. — Ред .) ніколи не було дітей. Але хіба її за це дорікають, засуджують? Ні, на неї чомусь ніхто ярликів не вішає.
Дженніфер Еністон: «Я працюю, знімаюся, насолоджуюся життям. У мене чудові друзі. І мені цього достатньо для того, щоби жити»

— Чоловікам пощастило — про них не судять за такими критеріями.

— І ось тобі ще один приклад подвійних стандартів: чоловік може одружитися скільки завгодно раз, він може одружитися з жінкою, яка на 20 або 30 років молодша. Жінкам подібне не дозволяється в нашому суспільстві. Їх за це засуджують. А хіба це все має значення? На мою думку, важливо те, наскільки добре ти робиш те, що робиш. І якщо у тебе виходить погано, то краще тобі більше це не робити.

«Мені подобається працювати, але ще більше я люблю не працювати. І роблю це красиво»

— Твоя партнерка серіалу «Ранкове шоу» Різ Візерспун нещодавно продала свою продакшн-компанію за 900 мільйонів доларів. Тобі не хочеться створити щось схоже?

— Ні. Це вимагає надто багато зусиль та праці. Я люблю не працювати так само сильно, як Різ любить працювати (сміється) . Я сказала їй одного разу: «Жінка, ти висмоктала з мене всі соки. Я не розумію, як ти все це встигаєш». Вона відповіла: «Я не вмію ледарити». А я їй сказала: «Це очевидно».

— А ти вмієш байдикувати?

— Це очевидно. І роблю це красиво (сміється). Мені подобається працювати, але ще більше я люблю не працювати. І це мене не турбує. І тут, до речі, пандемія знову мені допомогла. За останні 25 років до появи коронавірусу я пахала в режимі нон-стоп. За весь цей час я мала не більше двох місяців відпустки.

— З огляду на все це ти не думала про те, щоб зменшити темп?

— Ні, навряд. Мені все ж таки подобається такий напружений графік. І я навіть думаю прискорити ще. Але перерви у роботі необхідні. Потрібен час для підзарядки. Я його отримую, коли я вдома, приймаю у себе друзів, граю з моїми собаками.

«Я тільки розпочала свою кар’єру, зрозуміла, що справді можу грати»

— Як ти зараз обираєш ролі? Чи є якісь принципи відбору?

— Останнім часом мені стали все більше пропонувати похмурі ролі. І я намагаюся бути обережною. Мені подобається коли це чорний гумор. Без гумору — не люблю. Люблю сальні жарти. Вони допомагають мені наблизити кінець цього періоду в житті.
Дженніфер Еністон у фільмі «Нестерпні боси 2»

— Ти думаєш, що пандемія незабаром закінчиться?

— Мені хочеться так думати. Сподіваюся, що ми трохи ближчі до її фінішу. Мені дуже хочеться знову полетіти кудись далеко на літаку. Я не покидала Каліфорнію з січня 2020 року. І добре, що мої друзі живуть тут, поряд. Кортні Кокс, Бейтман із сім’єю взагалі поблизу.

— Ти кілька разів згадала, що пандемія тобі навіть чимось допомогла…

— Вона дозволила мені знизити темп життя. Мені це було потрібне. Але мене здивувало, що таке розмірене життя не набридло мені відразу ж. Виявилося, мені є чим себе зайняти. Я люблю готувати. Не вважаю себе великим кухарем, але я знайшла кілька способів готувати яйця. І я знову полюбила пасту. І з’ясувала, що вуглеводна їжа не є смертельною. А ще я займаюся на тренажерах та медитую. І почала більше спілкуватися з друзями. Навіть із тими, з ким не вдається побачитися за столом. Для цього є Zoom. З його допомогою можна говорити нескінченно.
Дженніфер Еністон на обкладинці журналу The Hollywood Reporter

— Твій партнер по серіалу «Друзі» Меттью Перрі нещодавно оголосив про те, що пише мемуари. У тебе не було такого бажання?

— У мене ще не накопичилося достатньо спогадів для цього, процес ще у повному розпалі (сміється). Крім того, кого мої мемуари можуть зацікавити?

— Твоєму батькові 88 років, а він продовжує активно зніматися. Тобі хотілося б продовжувати грати в такому віці?

— О, так. Адже я тільки почала. Тільки покінчила з усіма моїми сумнівами, зрозуміла, що справді можу грати.

— Ти насправді вважаєш, що тільки-но почала свою кар’єру?

— Так, я справді так думаю. Впевнена у цьому.

Читайте також: Після землетрусу в Гаїті руками розгрібав уламки в темряві, щоб урятувати пораненого хлопчика, — Шон Пенн

Переклад Ігоря КОЗЛОВА, «ФАКТИ» (оригінал Lacey Rose / The Hollywood Reporter, фото The Hollywood Reporter)
5774
Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook
та Twitter