Відомий співак Іво Бобул зважився на завоювання молодіжної аудиторії. Разом з гуртом KOLABA він записав хіт із понад 30-річною історією «А липи цвітуть» і знявся в однойменному кліпі.

— «А липи цвітуть» — легендарна робота, яка стала хітом ще три десятки років тому, — кажуть молоді музиканти. — Ми зробили пісню по-новому — так, щоб її почуло та полюбило молоде покоління українців. А тема кохання актуальна в усі епохи. Це сила, яка надихає та стимулює до неможливого.

В ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» Іво Бобул розказав, чи задоволений новим звучанням хіта, як переживає велику війну та чому був впевнений, що вона неминуча.

— Хлопці записали пісню у своїй манері, але мені здається, що вийшло дуже добре, — каже Іво. — Це моя перша робота з цим гуртом. Побачимо, може, буде й продовження.

— Колись «А липи цвітуть» була дуетна пісня.

— Ми співали її разом з Лілею Сандулесою. Але зараз я зробив її сольною. У пісні є своя історія. Наприкінці 80-х років ми поїхали на гастролі в Карпати, де композитор Остап Гавриш познайомив нас з поетом Василем Гостюком. Вони й написали «А липи цвітуть». Вийшло гарно, але я ніколи не думав, що пісня стане такою популярною. Тим паче, скільки років пройшло, а вона живе та всім подобається! Багато хто робить її на свій лад. Але у кінцевому результаті то є шлягер.

— І голос ваш звучить потужно.

— А що може з ним трапитися, якщо співак весь час працює?!
Іво Бобул з гуртом KOLABA

— Як ви переживаєте нинішні часи?

— Від першого дня повномасштабного вторгнення з сім’єю знаходився у Києві. Лише пару раз виїжджав до Сполучених Штатів Америки, де були концерти, на яких ми збирали кошти для жінок, змушених тимчасово жити за океаном.

— Чи було у вас очікування, що велика війна рано чи пізно станеться?

— Так, я знав. Я відчував, що так буде. Сам служив у лавах армії і розумів, що, коли концентруються такі війська, стільки зброї біля кордону, то не є просто так. Я очікував штурму. Хоча у голові це просто не вкладалося. Але у тих людей немає мізків! Вони навіть не православні. Просто орки, судячи з того, що вони робили й роблять у нашій країні. Не знаю, які батьки народжують таких дітей і як виховують… Але весь цей жах не може бути безкарним. Всіх, хто робив безчинства, знайдуть, і вони займуть своє місце на концерті Кобзона.

— Звідки у росіян стільки ненависті?

— Це відбувалося багато років. Завжди, як ми їхали до росії на гастролі, на нас дивилися там «криво». І у часи радянського союзу до нас, артистів з України, було «особливе» ставлення. Для того, щоб чогось досягти, треба було там працювати або прийняти громадянство.

— Вам пропонували залишитись на росії?

— Це було дуже давно. На конкурсі пісень країн співдружності я отримав третю премію, поїхав з концертами з оркестром московського театру естради, яким керував Володимир Старостін. Тоді мені казали: «Залишайся у Москві!» Але я відповів: «Ні».

Знаєте, я досі дивуюся, чому на росії залишаються «народні артисти України», з яких не знімають ці звання. Пора вже офіціально це зробити. Адже раніше росіяни приїжджали до нас на гастролі, як до себе до дому. А ми лише сиділи й дивилися. До нас ніякої уваги не було. Це було суцільне приниження! Я потрапляв на сцену палацу «Україна», тільки коли з концертами до Києва приїздив Олександр Сєров. Потім стало все мінятися, і зараз, на початку травня, у мене відбудеться сольний концерт у Національному палаці!

— Ви розмірковуєте про те, що будете робити у день нашої Перемоги?

— Давайте дочекаємось його, і для цього треба працювати, допомагати нашим воїнам. З 2014 року я їжджу на лінію фронту з концертами. Але останнім часом нас, артистів, не пускають — співаємо для бійців тут.

А щодо Перемоги, то вона обов’язково буде. Бо народ України — потужний та незламний. І потім всі будуть рівнятися на Україну та її армію, бо такої потужної сили у світі більше немає. Ми зараз захищаємо всю Європу. Як кажуть, «російського солдата спіткала невдача: він спіткнувся об Україну».

Раніше «ФАКТИ» розповідали, що Іво Бобул потрапив у гучний скандал через сексизм.
57
Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook
та Instagram