Група вчених повідомила про публікацію третього каталогу, зібраного на основі даних космічного гамма-телескопа ім. Фермі. За 15 років роботи телескоп відкрив близько 300 гамма-пульсарів, починаючи з відкриття першого такого об’єкта у 2008 році. Вибірка пульсарів, що вийшла, може допомогти пролити світло на еволюцію зірок і забезпечить нам навігацію в глибокому космосі.

Спостереження за небом телескопом Fermi Large Area Telescope поповнило каталог гамма-пульсарів 294 невідомими раніше об’єктами. Тим самим нова редакція каталогу гамма-пульсарів містить понад 340 померлих зірок, що випромінюють імпульси в цьому діапазоні. Це приблизно 10% від усього виявленого земною наукою пульсарів на небі (3400), більшість з яких випромінює радіодіапазон. Це не вражаюча вибірка, але отриманого матеріалу достатньо, щоб пролити більше світла на еволюцію зірок.

Пульсари є різновидом нейтронних зірок, які випромінюють імпульси в одному або в декількох діапазонах відразу. Вони утворюються в результаті колапсу зірки щодо невеликої маси – менше 1,6–2,4 сонячних мас. Зірки більшої маси перетворюються на чорні дірки. Не всяка нейтронна зірка стає пульсаром. Ще рідше пульсари випромінюють лише у гамма-діапазоні.

«Пульсари зачіпають широкий спектр астрофізичних досліджень, від космічних променів і зоряної еволюції до пошуку гравітаційних хвиль і темної матерії», — сказав астрофізик Девід Сміт, який брав участь у створенні каталогу, з Астрофізичної лабораторії Бордо, яка є частиною Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS). Дані «Фермі» стали і стануть джерелом інформації для цілого спектра наукових праць з астрономії.

Також гамма-пульсари з імпульсами мілісекундної тривалості добре підходять для космічної навігації. Вони можуть бути своєрідними маяками для польотів у далекий космос. Каталогізація таких об’єктів створює базу для прокладання маршрутів Сонячною системою з високою точністю. Таких у новому каталозі 144.

Нарешті, спостереження пульсарами може використовуватися виявлення гравітаційних хвиль. Такі хвилі від багатьох подій спотворюють тканину простору-часу, що знаходить відображення в тимчасових затримках імпульсів від пульсарів. Це дозволяє як краще вивчати процеси у Всесвіті, так і перевіряти наші теорії про неї.