Деякі з найближчих союзників Росії в Центральній Азії відчули, що РФ ослаблена війною проти України, і тепер дедалі більше протистоять Москві, пише Reuters.

Видання зазначає, що п’ять колишніх радянських республік усвідомили свою силу, оскільки Росія придивляється до їхніх ринків та торговельних шляхів у спробі обійти західні санкції.

«Ми хочемо поваги»

Становище, що змінилося, яскраво продемонструвала нещодавня зустріч президента Росії Володимира Путіна з лідером Таджикистану Емомалі Рахмоном на саміті СНД у Казахстані. Рахмон, який очолює одну з найменших і найбідніших країн регіону, протягом семи хвилин виговорював російському колезі, що ставлення Москви не покращилося з часів радянської епохи, вона, як і раніше, розцінює Таджикистан як свій задній двір.

«Ми хочемо поваги. Нічого іншого. Поваги», — сказав Емомалі Рахмон, змусивши Путіна нервувати. Рахмон дав зрозуміти, що розчарований тим, що у вересні Москва відправила на інвестиційну конференцію в Душанбе лише заступника міністра, продемонструвавши своє ставлення до цієї країни.

Російський диктатор на саміті закликав своїх партнерів збудувати нові логістичні ланцюжки, оскільки західні санкції сильно вдарили по торгівлі Росії.

Статистика показують, країни Центральної Азії вже різко збільшили зовнішньоторговельний оборот, мабуть, з допомогою реекспорту товарів у РФ. Проте йти далі цього вони не хочуть, принаймні якщо Росія не запропонує їм серйозні інвестиції.

«Центральноазіатські держави, відзначаючи кожен раз більший інтерес Росії до регіону і виникнення певної залежності від нього, скористалися ситуацією, щоб висловити свої образи і встановити рівноправні відносини, за яких Росія хоча б частково поступилася своєю роллю «старшого брата», — сказав казахстанський політолог Рустам Бурнашев.

Роль поліцейського Москві дається все важче

Видання зазначає, що раніше Москва традиційно виступала як поліцейський у пострадянських конфліктах. Однак тепер Росії дедалі складніше виконувати цю функцію через проблеми на українських фронтах.

Під час саміту Володимир Путін провів тристоронню зустріч із Рахмоном та президентом Киргизстану Садиром Жапаровим, щоб обговорити прикордонну суперечку, яка у вересні мало не призвела до повномасштабної війни між двома країнами. Хоча Путін сподівався вирішити конфлікт, йому це не вдалося: Рахмон та Жапаров так і не потиснули один одному руки.

Щобільше, цей конфлікт спонукав Жапарова пропустити неформальну зустріч ексрадянських лідерів у Москві, присвячену дню народження Путіна 7 жовтня. Киргизстан також відклав заплановані військові навчання очолюваного Росією військового блоку ОДКБ на своїй території та відмовився брати участь у таких навчаннях у Таджикистані.

Китай замість Росії

Не найкраще складаються відносини Росії з Казахстаном, президент якого Касим-Жомарт Токаєв під час саміту в Астані так і не провів двосторонньої зустрічі з Путіним. Однак він зустрівся віч-на-віч з лідерами Туреччини, Катару, Азербайджану.

Токаєв також поскаржився на особисті нападки на національних лідерів, які «отруюють атмосферу співпраці» на пострадянському просторі, мабуть, маючи на увазі часту критику казахстанського керівництва в російських ЗМІ. Тепер навіть державне телебачення Казахстану показує сюжети про те, що війна в Україні ставить під сумнів існування пострадянської єдності.

Проте Казахстан та Узбекистан, найбільші країни Центральної Азії, намагаються відкрито не ворогувати з Москвою. На думку британського експерта з Центральної Азії Алішера Ільхамова, вони, як і раніше, вважають, що допомога Росії може їм знадобитися у разі кризи. Однак у довгостроковій перспективі, якщо РФ так само зазнаватиме військових невдач в Україні, місце «старшого брата» займе Китай.

«Наразі ми бачимо, що Росія поступається Китаю цієї ролі головного покровителя держав Центральної Азії. Вакуум буде заповнюватися Китаєм крок за кроком», — упевнений Ільхамов.

Источник: focus.ua