Чому військова співпраця Росії й Китаю залишається в тіні
Російський президент Володимир Путін на онлайн-переговорах закликав лідера КНР Сі Цзіньпіна нарощувати військову співпрацю між країнами.
Після вторгнення в Україну та міжнародної ізоляції Росії Китай став для Москви ключовим союзником.
Однак Пекін поки що не виявляє зустрічного ентузіазму й займає підкреслено нейтральну позицію щодо війни в Україні.
Під час розмови з Сі Путін всіляко наголошував, які добрі стосунки склалися в Росії з Китаєм і навіть назвав їх «зразком співпраці», намагаючись дати зрозуміти, що Пекін у всьому підтримує Москву, хоч і не говорить про це відкрито.
Сі Цзіньпін у відповідь — за традицією обтічно — заявив, що Пекін «перед обличчям непростої й далеко не однозначної міжнародної ситуації» готовий нарощувати стратегічну взаємодію з Москвою.
Втім, лідер КНР, як пишуть російські державні ЗМІ, похвалив Росію за готовність до переговорів (Україна та країни Заходу вважають, що Москва хоче домогтися не закінчення війни, а оперативної паузи для подальшого її продовження).
«Ми звернули увагу, що Росія не відмовляється від вирішення українського конфлікту шляхом переговорів, ми високо це цінуємо», — цитує Сі Цзіньпіна російське державне агенство РИА Новости.
Очільник КНР про військове співробітництво з Росією публічно не згадував.
Кореспондент ВВС Павло Аксьонов
Військова та військово-технічна співпраця Росії й Китаю з початком війни в Україні ускладнилася — Пекін зайняв нейтральну позицію, не підтримавши відкрито свого стратегічного партнера — Москву, з якою його пов’язують давні близькі відносини.
Це партнерство змінилося порівняно з 1990-ми і 2000-ми, коли Китай отримував від Росії важливі військові технології в різних галузях, насамперед — в авіації. Однак згодом китайська військова промисловість освоїла російські розробки й навчилась не лише розвивати їх, а й самостійно виробляти нове озброєння.
Тепер Москва зацікавлена в отриманні китайських технологій та готової продукції, наприклад, у галузі електроніки. Військові експерти навіть обговорюють плюси придбання в КНР військово-транспортних літаків, які свого часу створили за зразками радянських машин. Росія, яка зараз має велике навантаження на економіку й ВПК, потребує озброєнь і боєприпасів.
Військово-промисловий комплекс КНР, багато в чому створений за допомогою російських фахівців, існує в одних технологічних традиціях з Росією, що спрощує таку співпрацю. Китай також досі зацікавлений у деяких російських розробках, наприклад, у галузі авіаційних двигунів.
Однак після вторгнення Росії в Україну відкриті військові постачання не почалися — переважно через політику Пекіна, який не став публічно підтримувати жодну зі сторін конфлікту. Тому обговорення економічних зв’язків між двома країнами стосуються переважно енергетики, фінансів, постачання різних цивільних промислових товарів, тоді як військово-технічна співпраця залишається в тіні — принаймні у публічних обговореннях.
Молодший партнер Китаю?
Олександр Габуєв з «Фонду Карнегі» у розмові з ВВС зазначив, що Сі й Путін мають усталену традицію телефонних розмов перед Новим роком. І вони її дотримуються. Крім того, на його думку, логічно, що розмова двох лідерів відбувається зараз, адже востаннє вони розмовляли у вересні, а відтоді багато що змінилося.
«Росії як ніколи зараз потрібно шукати нові ринки збуту. Китай — це головний ринок збуту. І розширення інфраструктурних потужностей — куди продавати газ, який раніше продавали Європі? Коли ми зможемо підписати документи по «Силі Сибіру-2″ (газогін для експорту природного газу з російського Західного Сибіру до північно-західного Китаю)? Ось це все для Росії важливо», — пояснює експерт.
Китаю також важливо використати можливості, що відкриваються на російському напрямку: купити сировину дешевше, на довгостроковій основі отримати доступ до військових технологій і зробити Росію молодшим партнером у довгостроковій перспективі, при цьому не порушуючи американські «червоні лінії», додає він.
Американська New York Times описує переговори Сі й Путіна як зустріч двох лідерів, що «опинилися в слабкому становищі, обтяжені геополітичними й економічними загрозами». «В обох мало місця для маневру, це робить їхні стосунки ще важливішими, хоч і значно складнішими», — зазначає видання.
Політика візитів
Путін запросив Сі Цзіньпіна до Москви навесні 2023 року. Китайський лідер у відповідь на це не відреагував.
«Те, що Путін вважає за можливе це озвучити публічно під камери, свідчить, що візит, найімовірніше, у досить високій стадії опрацювання. Причому, звертаю увагу, що це державний візит, тобто з усіма фанфарами, почестями, і навряд чи вони відпустять один одного без солідного пакета документів», — наголошує Габуєв.
Влітку цього року ЗМІ вже повідомляли про запрошення Сі до Москви, однак писали, що лідер КНР відмовився від пропозиції. Представник Кремля Дмитро Пєсков заперечував цю інформацію й пов’язував відсутність візитів з епідемією коронавірусу. «Є запрошення — і у Путіна відвідати Китай, і у Сі Цзіньпіна відвідати Росію. Коли ковідні обмеження дозволять, звісно, візити будуть», — заявляв Пєсков.
Десять днів тому до Пекіна їздив колишній президент Росії, заступник голови Ради безпеки Дмитро Медведєв. Тоді після зустрічі з лідером Китаю він обмежився бюрократично стислим коментарем: «Переговори були дуже корисними». Експерти казали ВВС, що, найімовірніше, Медведєв обговорював із Сі економічну співпрацю, приміром, постачання нафти й газу до Китаю на тлі європейських санкцій.
У середині вересня Путін і Сі вперше з початку війни в Україні зустрілися у Самарканді. Тоді Путін визнав, що Китай занепокоєний «українською кризою», і запропонував роз’яснити це питання на переговорах.
Вже після переговорів Путіна й Сі стало відомо, що на посаду керівника китайського МЗС призначили китайського посла в США Цінь Гана, який вже після вторгнення Росії в Україну заявляв, що його країна не відправлятиме зброю російським військовим, і наполягав на мирному врегулюванні конфлікту.
Источник: bbc.com
