Будь-який водій хотів би, щоб його машина стала потужнішою і динамічнішою без фізичної модернізації силової установки. У сучасних авто для цього достатньо поміняти прошивку блоку керування двигуном.

Насамперед потрібно розуміти, що будь-яке доопрацювання штатних систем машини – це ризик не тільки залишитися без гарантії, а й завдати шкоди вельми дорогим агрегатам. Тому чіп-тюнінг має сенс робити тільки після консультації з експертом або в спеціалізованому сервісі.

Не секрет, що для деяких ринків автовиробники навмисно зменшують потужність деяких своїх моделей, наприклад, до 150 або до 249 к. с., щоб скоротити витрати покупців на оплату податків. При цьому спочатку силові агрегати розраховані на більш високу віддачу.

Так, 2,0-літровий TSI третього покоління від Volkswagen з номінальною потужністю 220 к. с. легко прокачується до 315 к. с., а 3,5-літровий від Toyota – до 300 к. с. Головні переваги такої модернізації – істотно покращена динаміка розгону автомобіля і витрата пального, що майже не збільшується.

Недоліків же буде набагато більше.

По-перше, як було зазначено вище, після чіп-тюнінгу можна втратити гарантію виробника, навіть якщо перед візитом на сервіс повернути заводські налаштування.

По-друге, робота в критичних режимах помітно скорочує ресурс усіх агрегатів і систем автомобіля. Швидше зношується поршнева група, двигун може перегріватися, починає “штовхатися” автоматична коробка передач, швидше стираються гальмівні диски і колодки. Нерідко навіть на невеликих пробігах після чіп-тюнінгу виходить з ладу каталізатор.

І, нарешті, по-третє, чіп-тюнінг – це втручання в конструкцію автомобіля, через що транспортний засіб може не пройти техогляд.

Источник: avtosota.com